Не гірший за Дембеле, Левандовськи й Роббена. ЗМІ Старого світу – про перші підсумки виступів Ярмоленка у Німеччині
«Главком» пропонує свій погляд на перші підсумки виступів Ярмоленка у складі «Боруссії» через призму думки різноманітних ЗМІ Європи
Перехід багаторічного лідера київського «Динамо» та збірної України до німецької «Боруссії» з Дортмунда став, без сумніву, головним діамантом у куцій короні трансферних новин нашої країни в останні дні літа.
Тому подальший максимальний інтерес до виступів нашого виконавця у вищій лізі Німеччини був прогнозованим. «Главком» традиційно не лишається осторонь долі одного з найкращих футболістів в історії української гри №1 і пропонує свій погляд на перші підсумки виступів Ярмоленка у складі «чорно-жовтих» через призму думки різноманітних ЗМІ Старого Світу за період, який Андрій провів у складі «джмелів».
Ледь не перше й головне питання у «темі Ярмоленка» – відповідності отриманого керівниками «Боруссії» на виході «товару» з точки зору такого критерію як «ціна/якість». Андрія явно купували конкретно на зміну французькому вундеркінду Усману Дембеле, який поповнив ряди клубу іспанської Примери, каталонської «Барселони». З урахуванням того, що писали різноманітні видання про «рокіровку» в таборі Дортмунда й статистичних показників Андрія, можна зробити висновок, що придбання Ярмоленка помилкою босів німецького клубу не було.
Ресурс Fearthewall намагається порівняти француза й нашого гравця, і доходить висновку, що Андрій за Усмана нічим не гірший.
«...Він, можливо, не такий «розкручений», як Дембеле, проте Ярмоленко – розумний, агресивний гравець, який демонструє футбол високого рівня. Те, що він часто зустрічається з м'ячем, робить його дуже схожим на Марко Ройса… Як і Дембеле, Ярмоленко володіє сильною здатністю обіграти суперника за допомогою дриблінгу та гостро відчуває ігрові недоліки візаві. Як і Дембеле, він легко знаходить слабкі сторони захисту й «просочується» крізь редути оборони. Проте при цьому Ярмоленко впевненіше, ніж його молодий французький «попередник», відчуває себе в атаці саме на правому фланзі. Новачок Дортмунду має досвід, і це є чи не основною причиною його спортивної сили…»
Цікаво, що, «шукаючи» футболіста, з яким у Ярмоленка багато спільного в ігровому плані, ЗМІ найчастіше приводили у приклад нідерландського вінгера Ар’єна Роббена. Після стартового відрізку сезону наш футболіст гірше, ніж титулований голландець, аж ніяк не виступає.
Один з німецьких спеціалізованих ресурсів Fussballstadt про Андрія пише, серед іншого, й у контексті його ігрової «подібності» до екс-виконавця іспанського «Реала».
«…Якого гравця отримує Дортмунд в особі Ярмоленка?.. Порівняння з Роббеном в даному випадку буде доволі доречним. Ярмоленко є багато в чому прямолінійним виконавцем, якого практично неможливо зупинити, коли він «намацує» свою гру. Потенційно цей футболіст може стати ідеальним гравцем для «Боруссії» під керівництвом Петера Боса…»
Автори Sportskeeda теж висловилися про ігровий стиль Андрія та провели паралелі з нідерландським «колегою».
«…Передусім цей футболіст відомий широкому загалу як правий вінгер. Можливо, саме тому Ярмоленка часто порівнювали з Роббеном з «Баварії». І це зрозуміло – чому саме з ним. Здатність Ярмоленка вільно розрізати оборонні заслони опонента за допомогою улюбленої лівої, таке враження, без докладання особливих зусиль – його «візитівка». Спостерігати за грою Ярмоленка – це, щонайменше, хвилююче, а його здібності пошити в дурні суперника на швидкості не раз заслуговували похвалу від легенди українського футболу Андрія Шевченка…»
«Одноосібно» різні ресурси відзначали й те, що Ярмоленко є тим футболістом, який відповідає усім критеріям гравця, який підходить під тактичну побудову «Боруссії» й під той футбол, яким його бачить наставник команди, голландець Петер Бос. Наразі вже можна говорити про те, що Андрій зміг адаптуватися до нового середовища.
Німецька редакція провідного британського ресурсу Goal відзначає універсальність нашого хлопця.
«…Ярмоленко добре вписується в схему 4-3-3, яку полюбляє Бос. Він атакує «крилами», проте також цей гравець може бути використаний у якості «наконечника». Він творчий, швидкий і, насамперед, старанний футболіст. Проте він користувався надто великою свободою маневру, руху на половині поля суперника на батьківщині. Там він був зіркою. Можливо, саме тому він тільки зараз отримав запрошення працювати закордоном…»
Врешті, вже в багатьох ЗМІ превалювала і превалює думка, яку можна охарактеризувати наступними словами «переїзд Ярмоленка до Дормунда – це добре, і крапка».
Згаданий вище Fussballstadt в обличчі його журналістів наче у воду дивився.
«…Багато в чому Ярмоленко насправді є оптимальним виконавцем для тактичної побудови 4-3-3, оскільки він може бути використаний на будь-якій позиції в атаці. Ще одне ігрове достоїнство Андрія полягає в тому, що його досвід та навички, на відміну від багатьох молодих талановитих гравців «чорно-жовтих», дозволяють Ярмоленку заграти в складі Дортмунда одразу й без «розкачки»…»
Портал Bvbbuzz трошки порився у «конспірології» й питанні нумерології.
«…Цього літа уболівальники «Боруссії» з Дортмунда нарешті отримали трансфер, який вони очікували протягом багатьох років. Андрій Ярмоленко підписав контракт з «джмелями» й отримав футболку з №9. Цей трансфер, без сумніву, є немалим досягненням Цорка та Ватцке як функціонерів клубу… Протягом багатьох років у футболі №9 є показником зірковості його носія. Карім Бензема може похвалитися сотнями голів у складі мадридського «Реалу». Роналдо, якого ми знаємо як "Il Fenomeno" з Бразилії, не раз показував свої вагомі навички як для клубу, так і для країни. Польський хлопець на ймення Роберт Левандовськи постійно забиває голи для «Баварії» з Мюнхена. В останні роки у Дортмунда не було сильного №9 в складі. Номер №9 у «Боруссії» не мав гідного носія, оскільки Левандовськи перейшов у Мюнхен в 2014 році. Кожен гравець, який прибував до Дортмунда й носив на спині це число, або в ігровому сенсі так чи інакше деградував, або втрачав інтерес до виступів за цей клуб. Андрій Ярмоленко відрізняється від попередників. На рахунку Ярмоленка наразі чотири голи й так само чотири гольові передачі…»
Максим Салівон, для «Главкома»