Одна дівчина та 11 хлопців. «Нескорені» українці, що вибороли медалі у Іграх у Канаді (фото)

В останні дні вересня у Торонто завершилися Invictus Games 2017 («Ігри нескорених»). Ці змагання у 2014 році започаткував принц Гаррі. Відтоді Ігри з кожним приковують до себе все більше уваги, збільшуючи і географію учасників. У 2017 році в іграх вперше взяла участь і збірна України..«Главком» уже повідомляв, хто представляв Україну на цих змаганнях, а також хто здобув медалі в українську скарбничку.

Invictus Game - це змагання у паралімпійському стилі, з одним єдиним нюансом, що до них допускаються лише спортсмени, які отримали свої фізичні вади внаслідок участі у військових діях.

Українці цього року  змагалися у Торонто у семи видах спорту, у п'яти з яких здобули нагороди - у легкій атлетиці, пауерліфтингу, плаванні, стрільбі з лука та веслуванні на тренажерах.

Загалом, на змаганнях у Канаді Україна здобула 14 медалей.

Познайомимося з кожним із медалістів збірної України:

Капітан української команди у Торонто Олександр Писаренко (веслування на тренажерах, золота медаль) був командиром батальйону «Січ», який створили у червні 2014 року як добровольчий батальйон патрульної служби поліції для боротьби із бандитськими та терористичними угрупуваннями на Сході України під час проведення АТО. Наприкінці 2015 року батальйон реформували у 4-ту роту «Січ» полку «Київ».

Олександр отримав своє перше поранення ще у 2005 році під час миротворчої операції в Іраку. За словами самого Писаренка, війна на Донбасі змінила його життя, і він знову повернувся на службу.

Роман Панченко (стрільба з лука, золота та срібна медалі у команді) – боєць 25-ї повітряно-десантної бригади Збройних сил України. У боях під Красним Лиманом отримав серйозні поранення хребта та внутрішніх органів. Окрім того, як зауважив сам Роман, у нього важка контузія, і він не пам’ятає, що було до поранення. Панченко, який має орден «За мужність» III ступеня, прикутий до інвалідного візка.

Олег Зімніков (біг, золота медаль), за його ж словами, знайшов себе у армії. Будучи сержантом 95-ої бригади, він отримав контузію під Іловайськом, прориваючи блокаду. Зауважимо, що Олег не відразу розповів своїм рідним і близьким про контузію. Крім того, він вважає, що нечесно перебувати на мирній землі у той час, коли його побратими під кулями, тому не виключає свого повернення на передову.

Дмитро Сидорук (стрільба з лука, срібна медаль) свої поранення отримав у боях під Луганським аеропортом. Командир відділення 24-ої бригади 3-го батальйону 9-ої роти після операцій і реабілітації повернувся назад в АТО, щоб пройти строкову службу до кінця. У Дмитра були ушкоджені руки, ноги, легені й обличчя.

Вадим Свириденко (веслування на тренажерах, бронзова медаль) – боєць 128-ї бригади – пішов в АТО добровольцем. При обороні Дебальцевого, коли поспішали на допомогу іншим, Вадим з побратимами наїхали на міну. За словами самого Свириденка, ранку дочекався тільки він. Але через мороз йому довелося ампутувати обидві руки й обидві ноги.

Василь Пашкевич (пауерліфтинг, золота медаль) наразі працює та служить в окремому полку Президента України. Свої поранення – вогнепальні й осколкові – отримав під час рейду на Савур-могилу у липні 2014 року.

Валерій Рак (стрільба з лука, срібна медаль у команді) осколкові поранення тіла та голови отримав під Авдіївкою, коли під час розвідувальної операції потрапив на розтяжку. За словами Валерія, йому мали відрізати ногу, проте він цього уникнув. Служив у 5-му окремому батальйоні Української добровольчої армії.

Катерина Михайлова (стрільба з лука, срібна медаль у команді) – єдина жінка у складі збірної України – парамедик. Наприкінці 2015 року їй довелося демобілізуватися через контузію.

Павло Мамонтов (веслування на тренажерах, бронзова медаль) сам пішов на війну на Донбасі, воював у складі мінометного підрозділу батальйону «Азов». Під час одного з обстрілів він відчув спалах, а вже потім зрозумів, що важко поранений у руку.

Павло Будаєвський (володар відразу 4-х золотих нагород у плаванні) пішов на фронт у 2014 році. У засідці під Іловайськом отримав кульове поранення, але, відбувши реабілітацію, продовжує службу.

Олександр Ткаченко (біг, срібна медаль) – сержант роти поліції особливого призначення. Під час відрядження під Дебальцевим на блок-посту він зазнав осколкового поранення голови та шиї.

Сергій Торчинський (штовхання ядра, бронзова медаль) – молодший сержант 5-ї окремої механізованої бригади. Свого поранення у шию зазнав у бою у серпні 2014 року. Відбувши реабілітацію, тепер служить у поліції Луцька.