Шевченко відправив Луческу на відпочинок. Турецькі ЗМІ про матч зі збірною України
Турецькі ЗМІ доволі емоційно говорили про свою збірну, тоді як команді суперника дісталися крихти уваги
Другий матч з товариським статусом поспіль збірна України зіграла внічию. Наразі команда Андрія Шевченка не програє в так званих «дружніх» матчах протягом уже семи зустрічей поспіль. Напередодні «синьо-жовті» показали непоганий футбол, а головне – досягли прийнятного результату на турецькій землі, в Анталії.
«Главком» не полінувався «пройтися» турецькими ЗМІ, які не обійшли увагою гру не тільки своєї команди, а й «синьо-жовтих».
Турецькі засоби масової інформації прогнозовано, у притаманній собі манері, доволі емоційно говорили про свою збірну, тоді як команді суперника дісталися крихти уваги. Незважаючи на це, цікавинки в написаному турецькими колегами все ж є. Зокрема, кидається у вічі очевидне незадоволення роботою колишнього тренера донецького «Шахтаря», чудово всім нам відомого пана, румуна Мірчі Луческу.
Щоденна турецька газета під назвою Hürriyet, а це одне з найбільш шанованих у країні Хакана Шукюра видань, дала наступний аналіз гри, сконцентрувавши увагу на кількох, на думку журналістів, важливих аспектах.
«…Свій 566-й матч в історія збірна Туреччини завершила з рахунком 0:0. Підопічні Мірчі Луческу відіграли в спокійному темпі, лише зрідка гра команда вибухала швидкими відрізками. У взаємних атаках домінувала наша команда, яка мала більше шансів відкрити рахунок. Однак на завершальних стадіях точного удару ми так і не побачили. Знову без голів!.. Трибуни стадіону були незаповненими. Вперше на матчі національної збірної довелося спостерігати так багато вільних місць. В цілому, цей матч був шансом від Луческу для молодих гравців. 19-річний Мюлдюр дебютував у національній збірній, найстаршим виявився 30-річний Болат, а середній вік команди склав 23.9 років. При цьому середній вік «жовто-синьої» команди виявився 23.3 роки…»
Автори Sabah були куди більш категоричними. Журналісти вважають, що Мірча бачить винних в усіх, тільки не в собі. А головне – колеги вважають, що час Луческу в національній збірній Туреччини вже минув. Мовляв, румуну пора у відставку.
«…Пригоди Мірчі Луческу з національною збірною почалися з матчу проти України, і на ній же повинні закінчитися зараз. За цей час збірна стала лабораторією Луческу. У кожному матчі стартового складу команди відрізняється. Наставник починає губитися в просторі, звинувачуючи або гравців, або клуби. Луческу подумки не живе з національною збірною, а гравці не бачать підтримку румунського фахівця…»
Видання, назва якого говорить сама за себе, а це Türkiye Gazetesi, дало доволі стриманий аналіз гри. Крім того, автори ресурсу відзначили трьох гравців нашої команди.
«…Головними зірками останнього матчу були тренери команд – Андрій Шевченко і Мірча Луческу. Наша збірна розпочала завершальний поєдинок в сезоні молодим експериментальним складом. Спочатку нашим важко було змагатися в центрі з такими українськими гравцями як Зінченко з «Манчестер Сіті», Коноплянка з «Шальке» або Макаренко з «Андерлехта». Однак після перерви Луческу зробив кілька замін, і біля воріт суперника стали виникати моменти. Ченгіз Ундер просто зобов'язаний був відкривати рахунок, але добре зіграв молодий воротар українців Андрій Лунін. Були ще можливості, гол з офсайду, але в підсумку забити не зміг ніхто. Збірна Туреччини завершила сезон мирно…»
Ресурс Haber 7 з перипетій матчу Туреччини з Україною виділив кілька ключових речей. Зокрема, журналісти видання натякнули на похвалу наставнику збірній України Андрію Шевченку й піддали жорсткій критиці тренера своєї команди.
«…Національна збірна не змогла перемогти Україну – тренер «синьо-жовтих» Андрій Шевченко був близьким до того, щоб переграти більш досвідченого колегу. Матч проти українців став четвертим поспіль, в якому збірна Туреччини не може забити бодай гол. Після Боснії, Росії та Швеції тепер і ворота України залишилися в недоторканності. У той час, як пропускаємо ми регулярно. Програвши шведам, наша команда опустилася в Лізі націй на один дивізіон нижче. Ось як збірна грає за Луческу – чотири перемоги, шість нічиїх і сім поразок. Різниця м'ячів і зовсім 17 забитих проти 25-ти пропущених. Це сумна статистика, яка говорить про те, Луческу варто міняти…»
Максим Салівон, для «Главкома»