Як Україна підкорює ЄС: чому бельгійські перспективи нашого футболу – приємна реальність (відео)
У чемпіонаті цієї європейської країни зібралося чимало українських футболістів, які мають шанси стати лідерами збірної
Футбольна кампанія під номером 2018/2019 набирає своїх обертів. Одним із перших західноєвропейських чемпіонатів, які взяли старт, є вища ліга Бельгії. Серед українських любителів футболу Ліга Жупілє користується великою популярністю з однієї причини: тут грає багато футболістів з українським паспортом.
«Главком» упевнений: чим це не привід поговорити про шанси наших нинішніх та потенційних «збірників» принести максимальну користь своїм клубам в боротьбі за найвищі місця?..
Ім'я українського нападника «Гента» на слуху не тільки в Бельгії, а й за межами цієї країни. Вже у свій перший сезон у Бельгії у 2017/2018 рр., Роман Яремчук довів, що заплачені за нього київському «Динамо» два мільйони євро порожньою тратою грошей аж ніяк не були. Дев’ять забитих м'ячів у 23-х матчах Ліги Жупілє – пристойний результат для новачка.
Минула кампанія стала для Яремчука справді переломною. Роман відчув свій потенціал, а головне – позбувся «синдрому невпевненості», який завадив Яремчуку завоювати місце в стартовому складі Києва після повернення з оренди в Олександрії. В новий сезон – з новою вірою в успіх, а «подарунки» Роман почав презентувати вже з першого туру. На минулих вихідних Яремчук відкрив лік своїм голам у сезоні-2018/19 у першому ж офіційному матчі «Гента». Наразі саме Роман – головна надія збірної України в сенсі появи висококласного «наконечника». З урахуванням того, що левову частку своїх голів Яремчук забиває з меж штрафного майданчика суперника, такі сподівання марними не виглядають.
Огляд матчу «Стандард» - «Гент», у якому забив Яремчук:
[TWITTER]
[/TWITTER]
Ще один колишній «динамівець», універсал Євген Макаренко, захищає кольори найбільш статусного клубу Бельгії – мова про брюссельський «Андерлехт». Як і Яремчук, перший матч нового сезону Макаренко розпочав з першого свистка в зустрічі, й провів на полі усі 90 з гаком хвилин.
Макаренко – новачок «лілових», футболіст, якого було придбано в іншого клубу вищої ліги Бельгії, «Кортрейку», за суму майже в 1.5 мільйона євро. Важливо, що Євгена під знамена «Андерлехту» запрошував саме наставник команди, Хайн Ванхазебрук, який бачить його на позиції в центрі поля чи в якості опорного півзахисника. Як і «Гент», «Андерлехт» представлятиме Бельгію в Лізі Європи (причому, на відміну від команди Яремчука, одразу на стадії групового раунду, без необхідності подолання кваліфікації).
З-поміж усіх українських козаків у Бельгії хавбек «Генка» Руслан Маліновський – воїн найбільш досвідчений. У країні, яка є столицею ЄС та штаб-квартирою НАТО, Маліновський грає з січня 2016 року. Грає успішно та результативно, про що свідчать показники Руслана: за «Генк» він провів уже 79 матчів, забив 16 м'ячів, віддав 18 гольових передач. Як для центрального півзахисника – дуже непогано.
Поточний сезон Маліновський почав, мов той ураган, забивши в обох стартових матчах свого клуба, а також віддавши дві гольові передачі. Контракт Руслана з «Генком» закінчується в червні 2021-го, і є всі підстави сподіватися, що по його закінченні Маліновський отримає «підвищення» й опинитися в клубі з топ-чемпіонату.
Колишній захисник «Оболоні» та «Карпат» Ігор Пластун – одноклубник Романа Яремчука. В Бельгії Пластун опинився лише цього літа. За бажання тренера «Гента» Іва Вандерхаге Пластуна було придбано в болгарського «Лудогорця» за суму в три мільйони євро. Як відомо, в чемпіонатах на кшталт бельгійської вищої ліги гроші рахувати вміють, то ж не варто сумніватися, що в Пластуні тренерський штаб та керівництво клубу бачать вигідну інвестицію, а головне – гравця «основи».
Й сезон Пластун почав в цій самій «основі», як і Яремчук, вийшовши в стартовому складі на матч із «Стандардом». Варто сказати, що з обставинами Ігорю поталанило – його безпосередній конкурент, тунісець Ділан Бронн, нині травмований, і грати зможе не раніше початку вересня. Щонайменше, до цього часу в Пластуна буде шанс довести свою профпридатність не тільки Вандерхаге, а й Андрію Шевченку, який поки таланту Ігоря чомусь розгледіти ніяк не може…
Від двох колишніх «динамівців» – до третього. Хавбек «Сент-Трюйдена» Роман Безус – футболіст специфічний. Великий талант, помножений на великі лінощі (як і багато футболістів, які люблять «грати на роялі», Роман не вельми любить відпрацьовувати в обороні), Безус тривалий час не міг знайти себе після того, як покинув полтавську «Ворсклу»…
Проте гра, яку Роман продемонстрував у другій частині минулого сезону, дозволяє сподіватися на краще в долі й цього виконавця. Віддавши загалом вісім гольових передач (до яких Роман додав іще шість голів), Безус зробив вагому заявку на статус найбільш цінного гравця свого «Сент-Трюйдена», й у новий сезон входить у статусі виконавця стартового складу.
Найгірші з-поміж усіх наших бельгійців шанси на отримання регулярної ігрової практики має Валерій Лучкевич. На жаль, півзахисник «Стандарда» не зумів зарекомендувати себе тим футболістом, який справив позитивне враження на тренерів клубу з міста Льєж. Боротьбу за місце в складі Лучкевич наразі програє, як то кажуть, без варіантів. Чому доказ – показники зіграних матчів, яких з січня 2017 року в Лучкевича поки лише 25…
Стан справ Лучкевича в нашому огляді – немовби невеличка ложечка дьогтю. Проте змішувати цю суміш із загальною масою радше не варто – приводів для аргументованого оптимізму в нас значно більше.
Максим Салівон, для «Главкома»