Засуджений за «тітушководство» екс-регіонал нагороджував «Шахтар» після фіналу Кубка України
Президент ФФУ Андрій Павелко не бажає розлучатися з одіозними кадрами
Вчора, 15 травня, пізно ввечері у Запоріжжі донецький «Шахтар» 13-й разу у своїй історії виграв Кубок України з футболу. У фінальному матчі команда Паулу Фонсеки без зайвих зусиль переграла першоліговий «Інгулець» із села Петрове на Кропивниччині.
Нагородження переможців мало традиційні для нашого футболу ознаки: близько десятка чиновників і функціонерів різних штибів вишикувалися у ряд, щоб вручити медалі, потиснути руку і подушити в обіймах гравців, тренерів і персонал команди-переможниці.
Цієї комсомольської традиції позбутися наша країна не може довгі роки. Хоча приклад брати є з кого. Скажімо, з родоначальників футболу, англійців. Подивіться торішнє відео з нагородження чемпіонів Прем’єр-ліги «Манчестер Сіті». Поряд із єдиним і не відомим широкому загалу функціонером із Ліги гравців нагороджує... дівчина-волонтерка. Це було торік. Цьогоріч у Брайтоні, коли «Ман Сіті» оформили другий поспіль титул, спостерігалася ідентична ситуація.
Втім, у нас свої звичаї. При цьому очільникові Федерації футболу України, а за сумісництвом голові бюджетного комітету Верховної ради Андрієві Павелку мало особистої участі, мало компанії володаря «Золотого м’яча» найкращому футболістові Європи-1986 Ігоря Бєланова. Обов’язково в когорті нагороджувальників має з’явитися хтось, кого суспільство сприймає неоднозначно. Раніше цим «кимось» неодноразово був звинувачений у фальшиводипломництві віце-президент ФФУ Вадим Костюченко.
Цього разу в Запоріжжі серед щасливих обіймальників з’явився багаторічний керівник місцевого футбольного клубу «Металург» Віктор Межейко. До його футбольної діяльності теж є чимало запитань, однак то тема окремої розмови. Про персону пана Межейка широкий загал дізнався під час Революції Гідності. Тодішній голова Запорізької обласної ради, член Партії регіонів звинувачувався в організації побиття активістів запорізького Євромайдану. Пізніше ці звинувачення були доведені у суді. 13 липня 2015 року Кіровський районний суд Вінниці засудив Віктора Межейка до п'яти років позбавлення волі з відстрочкою вироку на три роки. Він також не мав права три роки обіймати певні посади.
Довелося піти на поступки після судового рішення й панові Павелку. Річ у тім, що попри осуд з боку громадськості, Андрій Васильович ввів разом із своїм обранням у 2014 році на посаду президента ФФУ пана Межейка до складу виконкому Федерації. Крім того, Віктор Іванович продовжував керувати Запорізькою федерацією футболу. Після 13 липня 2015-го виконавчий комітет цінного кадра таки втратив. Як і позбувся пан Межейко посади в обласному футболі.
Але відсутність офіційного статусу Віктора Івановича менш впливовим в українському футболі не зробила. Він надалі є ключовою постаттю для футболу Запорізької області і стабільно їздить у складі офіційної делегації на матчі збірної України з футболу. Приміром, вихоплювала камера пана Межейка під час недавнього матчу відбірного турніру Євро-2020 Люксембург — Україна.
Пригадується, на посаду глави ФФУ пан Павелко прийшов під гаслом, яке мовою оригіналу звучало як «Новая команда, новые взгляды». Вуха цієї «нової команди» з «її новими поглядами» стирчали впродовж усієї каденції Андрія Васильовича. І продовжують стирчати. Адже каденція триває.
Іван Вербицький, «Главком»