Оборонятися було нічим, – «кіборги» поділилися спогадами про захист донецького аеропорту

«Кіборги» тримали оборону 5 місяців. Наприкінці січня – після того, як підірвали останні опори – українські війська залишили аеропорт.

81 окрема аеромобільна бригада обороняла донецький аеропорт починаючи з грудня 2014 року. Імена полеглих героїв підрозділу довгим списком висічені на гранітному постаменті. Тих, хто героїчно втратив життя у бетонних руїнах та тих, хто зміг вцілити згадують без зайвих слів на території частини.

«Душевний стан дуже неспокійний, коли ти навіть очі не заплющуєш – а перед очима все-рівно стоять ті кадри. В мене таке відчуття ніби я там був ще вчора», – згадує боєць 81-ої ОАеМБр, захисник аеропорту Павло Кочубей.

Військовий у складі групи з 14 вояків вийшли з руїн аеропорту у ніч на 21 січня. Один із них потрапив у полон.

«Залишалося біля 17-18 людей. Серед них були і тяжко поранені, і ті, хто вирішили з ними лишитися. Оборонятися було нічим. Практично всі боєприпаси лишилися під завалами. В кого був на руках автомат, декілька ножів і все», – розповідає «кіборг».

Їхня група то пішки, то повзучи вийшла завдяки густому туману і командиру. Він пішов вперед, на імовірне мінне поле.

Його позивний «Халк». Він сказав, що піде першим. І попросив у випадку, якщо підірветься – дотягнути його,
– додає військовий.

Екс-боєць 81-ої ОАеМБр Ігор Єфименко згадує про останнє повідомлення від військових, які охороняли аеропорту.

«Виходить на зв’язок – вибух і рація мовчить. Ми просто вирубали рацію, щоб вона не потрапила «сєпарам» в руки. Я їх дистанційно вирубав і викреслював із списку. Так, це жорстоко, але це робота», – згадує боєць.

В останні дні оборони донецького аеропорту, поки рації ще працювали, бійці не панікували і не опускали рук. І попри це – було дуже важко. Підмога пробитися не могла.

І попри важкі спогади, в аеропорт хочуть повернутись. В честь тих, хто поліг в його стінах.