Мапа Вінницької області з сала. Фоторепортаж з фестивалю

Ближче до вечора 18 травня, VinSALOfest, який вдень скидався на звичайну виїзну торгівлю ковбасними виробами, все ж перетворився на свято смакоти.

З третьої години дня на Майдані незалежності у Вінниці, ближче до фонтану-«мушлі», почали збиратися поціновувачі головного українського продукту – сала.

Тут, на сцені, почались майстер-класи, присвячені правильному приготуванню сала. Їх проводила найвідоміша вінницька знавчиня традиційної подільської кухні Олена Павлова, а місцевий журналіст Роман Ковальський тут же нарізав сало і робив канапки.

Дехто за звичкою подумав, що канапки безкоштовні, однак п. Роман жартував, що ще не вибори, тому за канапки доведеться заплатити. Люди давали символічну плату, натомість отримували бутерброди зі справжнісіньким вінницьким салом, щедро приправленим гострою аджикою.

Тим часом Олена Павлова розповідала, як правильно обрати сало для приготування, який шматок відрізати та як його приготувати:

Для того, щоб сало вийшло справді гарним, його (свиню – ред.) потрібно правильно вигодувати, правильно зарізати і правильно приготувати. Далі з ним можна робити дуже багато речей: смажити й варити, запекти і засолити, робити з нього мазанки і смалець і навіть подавати з шоколадом.

Тим часом народні колективи не лише грали й співали по всій площі, але й пригощали всіх продавців на ятках чимось міцним. Дехто відмовлявся, однак стримати натиск колоритних і настирливих жіночок з пляшкою під пахвою було нереально.

До гурту музик, співачок і танцівниць долучилися навіть представники й представниці іноземних делегацій, що вже прибули до Вінниці для святкування Дня Європи. «Необачно» вийшовши з готелю, вони потрапили в епіцентр святкування і вже за мить – танцювали в колі народних артисток, і паралельно стрімили з власних телефонів.

Тим часом поруч тривала торгівля не лише салом, але й напоями: головний вінницький Дід Мороз (він же Миколай, він ж монах) Олександр Шемет виставив власну ятку з домашнім вином і наливками. Трояндове, полуничне, смородинове та виноградне вино можна було скуштувати за 10 гривень, або ж за таку саму ціну – хріновуху чи калганівку.

Дуже швидко майже всі запаси монаха закінчилися: хто не встиг – міг попити кави, зварено на піску його колегою Сан Саничем.

А на сцені вже покінчили з салом і взялися за приготування класичної ковбаси у форматі «пальцем пиханої». Блондинка із сірими очима у вишиванці показувала, як правильно розтягнути свинячу кишку, як її натягнути на спеціальний прибор, а за тим у кишку пальцями, акуратно, засовувати м’ясо. За тим такий виріб запікають в печі або духовці і, зрозуміло – вживають.

Майже одночасно з приготуванням ковбаси завершилося створення грандіозної канапки з вінницького сала. Насправді, це була не суцільна канапка, а сотні, чи навіть тисячі маленьких шматочків хліба з салом. Кілька молодиць викладали окремі бутерброди у спільну «картину», яка нагадувала обрисами Вінницьку область.

Організатори кажуть, що загалом використали понад чотири тисячі шматочків сала та хліба. Чи справді це так – можете пересвідчитися самі.

За тим почалася найголовніша частина фестивалю: власне, поїдання величезної кількості канапок. До честі вінничан, «нападу» на стіл із салом не відбулося, однак багато гостей фестивалю брали жменями бутерброди та обома руками запихували їх в пакети.

Проте більшість містян лише куштували смаколики та робили селфі на фоні сала, викладеного у формі Вінниччини.