В лісах Вінниччини розвелись азійські шакали
Вперше у Вінницькій області шакала зафіксували два роки тому
На Поділлі раніше не водились ці хижаки. Взимку цього року трьох особин шакала – самку і два самці добули у лісових угіддях неподалік смт Верхівка та Тростянець. Загалом, з початку 2020 року під час полювання з метою регулювання чисельності шкідливих хижаків єгерськими службами Вінницького ОУЛМГ було добуто 6 шакалів
Про це повідомляє ДП Вінницьке обласне управління лісового і мисливського господарства.
Мисливствознавець Тростянецького лісництва Валерій Діденко вважає, що незвичний для нашого регіону хижак оселився на Вінниччині через зміну клімату, потепління, малосніжну і теплу зиму. А ще – у лісових угіддях Тростянецького лісництва лісівники випускали у природу фазанів, які (як і інші птахи, що гніздуються наземно) є відмінною харчовою базою для шакала.
«Він тут має достатньо поживи і мало природних ворогів, - каже мисливствознавець. – Знаюча людина одразу відрізнить шакала від вовка і лисиці. Шакал коротколапий, однакове забарвлення мають самки і самці».
Шакали не шкідливіші за вовків чи лисиць і для людини не становлять загрози. Це невеликий звір, дещо крупніший за лисицю або менший за вовка – у середньому має вагу 12-14 кілограмів. Цей хижак всеїдний. Споживає фрукти, комах, плазунів, птахів та їхні яйця, гризунів, зайців, малих копитних, а ще не гребує падаллю, нападає на ослаблених крупніших хижаків.
В Україні шакал поширений на півдні – Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Вважають, що на Вінниччину з Півдня України шакал мігрує у пошуку поживи, пересуваючись дельтами річок Південний Буг і Дністер. Адже зарості очерету, плавні – це їхній природний сховок.