Трьом воїнам-розвідникам у Вінниці вручили нагороди
У День пам’яті та примирення, 8 травня, у Вінниці трьом воїнам-зв’язківцям 131-го окремого розвідувального батальйону вручили відзнаки «За службу державі»
Представник Спілки учасників бойовий дій та АТО «Українська військова організація» на Вінниччині Олександр Гром та лідер УНА-УНСО Сергій Чумак відзначили бійців у символічному місці - біля Могили Січових Стрільців та вояків ОУН-УПА.
Серед нагороджених – дві жінки. Катерина Іщенко з Мурованокуриловецького району каже, що контракт із ЗСУ підписала два роки тому. З того часу жодного разу навіть не подумала, щоб припинити боронити державу, воювати так, як може – на фронті зв’язку.
«Я не можу судити, наскільки заслужила на цю нагороду, але були моменти, коли я робила все, що могла, аби виконати бойові завдання», - говорить Катерина Іщенко.
Чимало випробувань піднесла доля Олені Куклі з міста Богуслав, що на Київщині. До війни вона була менеджером у банку. Зараз – командир взводу зв’язку розвідувального батальйону.
Його боєць з позивним «Верес», теж, до речі, нагороджений відзнакою «За службу державі», каже, що Олена – єдина жінка, яка нині керує саме бойовим підрозділом.
«Наш взвод зв’язку визнано найкращим в зоні ООС саме завдяки Олені», - запевняє «Верес».
«Моя війна почалася ще з 2014 року, - розповідає Олена Кукла. - Пішов добровольцем мій брат, через місяць пішов мій чоловік… Я не могла сидіти, склавши руки, тому шукала можливості їм допомогти. Стала волонтером, почала регулярно їздити на Схід. Їздила не тільки до чоловіка й брата, а до всіх, до кого могла доїхати. У 2016 році, коли усвідомила, що ця війна так швидко не скінчиться, вирішила йти на службу. Спочатку була у частині, де служив чоловік – у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Але чоловік загинув… Мені морально важко було залишатися в тій частині. Тому перевелась до 131-го окремого розвідбатальйону».
До батальйону Олена прийшла рядовим зв’язківцем, зараз – командує взводом чоловіків. Спочатку, каже, думала, що це буде важко:
«У цивільному житті я керувала жінками, але якщо тепер порівняти, то, думаю, чоловіками командувати легше. Принаймні, чоловікові легше донести те, що від нього вимагається. Можливо, це тільки на війні так. Ми ж військовослужбовці Збройних Сил, у нас є чіткі статути, яких ми дотримуємось».
За два роки взвод Олени Кукли об’їхав ледь не всю лінію фронту, адже периметр дій батальйону доволі розтягнутий. Були у найгарячіших точках.
«Бували в дуже небезпечних ситуаціях. Мене часто запитують, чи там страшно. Так. Бували ситуації, коли було реально страшно. Але головне, щоб страх був адекватним, щоб могти ним управляти. Це загартовує. Були ситуації, коли доводилось приймати моментальні рішення, було розуміння того, що можеш проскочити, або не проскочити… Бо більшість нашої роботи – на колесах і в автомобілі розумієш, що не сховаєшся. Сподівання є тільки на удачу, на Бога і на водія, якому довіряєш своє життя», - каже пані Олена.
За словами Олександра Грома, «Українська військова організація» нагородами не «розкидається», відзначає найдостойніших. Так зробили і цього разу. До речі, самому Олександру також вручили відзнаку «Доброволець АТО», як одному з перших вінничан, які стали на захист країни у 2014 році.