Другі за тиждень переговори Путіна і Лукашенка тривали 3,5 годин

Друга за тиждень зустріч президентів Росії і Білорусії Володимира Путіна і Олександра Лукашенка тривала 3,5 години. Про результати переговорів сторони не повідомили.

Раніше прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що спільна прес-конференція лідерів після закінчення зустрічі не запланована. Відразу ж після зустрічі з Лукашенком Путін відправився на Червону площу, де взяв участь в товариському матчі.

Про проведення нинішньої зустрічі лідери двох країн домовилися на переговорах в Москві 25 грудня. Вони тривали майже чотири години.

Раніше Пєсков розповідав, що під час особистої зустрічі лідери двох країн обговорять, «як бути з договором 1999 року» про створення Союзної держави, а також фінансові запити Мінська.

«Тут позиції абсолютно зрозумілі і послідовні, багато питань можуть обговорюватися тільки на вищому рівні, і тільки з нього може бути спущена орієнтування, в який бік працювати робочій групі», - сказав тоді Пєсков.

Пєсков підтвердив, що однією з тем повинен стати податковий маневр в Росії, в результаті якого Мінськ, за оцінкою керівництва Білорусії, втратить сотні мільйонів доларів.

Головні розбіжності між керівництвом Росії та Білорусії, що викликали гучні заяви Олександра Лукашенка, стосуються нафти і газу. Росія планує до 2024 року обнулити експортне мито на нафту і нафтопродукти і підняти ставку податку на видобуток корисних копалин. Білорусія, яка отримує російську нафту без мит, побоюється, що через податковий маневр її ціна для країни виросте і Мінськ втратить понад $10 млрд за шість років, і наполягає на компенсації.

Перший віце-прем'єр і міністр фінансів Антон Силуанов неодноразово заявляв, що податковий маневр - внутрішня справа Росії.

Ще одна серія гучних заяв Лукашенка стосувалася звинувачень проти Москви в прагненні інкорпорувати Білорусію до складу Росії.

У Кремлі відзначили, що мова йде не про приєднання, а про виконання положень договору 1999 року «Про створення Союзної держави». По ньому обидві країни повинні створити «наддержавну структуру з єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним і культурним простором», відзначав Пєсков.