Митрополит Ризький і всієї Латвії (РПЦ) Олександр виявився агентом КДБ з 1982 року — ЗМІ
Згідно з законом Латвії, було опубліковано картотеку і архіви КДБ Латвійської РСР
Митрополит Ризький і всієї Латвії (РПЦ) Олександр, він же Олександр Іванович Кудряшов, виявився агентом КДБ, завербованим у 1982 році. Про це пише видання Kompromat.lv.
За даними ресурсу, Кудряшов був завербований у 1982 році співробітником 5-го відділу 4-го відділення Комітету державної безпеки (КДБ) Латвійської РСР Олександром Іщенком, який привласнив новому агентові псевдонім «Читач».
Пізніше митрополит Олександр доручив своєму куратору управляти реституційною власністю РПЦ у Латвії. Колишній уповноважений у справах релігій при Раді міністрів, екс-підполковник КДБ Олександр Іщенко для цієї мети створив дві комерційні організації.
Зокрема, за даними Сrediweb.lv, у лютому 1992 року було створено фірму FONDS PC, а потім, у жовтні 1993 року - FONDS-LC.
Вчора, 20 грудня, згідно з законом Латвії, було опубліковано «чекістські мішки» - картотеку і архіви КДБ Латвійської РСР, захоплені у серпні 1991 року та наступні місяці під час розвалу СРСР. Вважається, що це найповніша база даних управління КДБ республіканського рівня.
Насамперед це телефонний довідник республіканського управління КДБ Латвійської РСР, картотека агентури КДБ в алфавітному порядку - 10 612 карток. До неї входять імена активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. 1-й відділ КДБ (розвідка) вносив до цього архіву загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон, та імена потенційних кандидатів для вербування у разі війни або непередбаченої ситуації.
Є також картотека статистичного обліку агентури КДБ (4141 картка). У ній все ті ж імена, що і в картотеці. Цей архів за радянських часів використовувався для підготовки звітності.
Оприлюднено і картотеку «позаштатних оперативних працівників КДБ» - осіб, які на громадських засадах надавали чекістам «допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони». У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.
Як повідомлялося, Латвія оприлюднила списки КДБ.