Перший рік Макрона. Франція, вперед?!

Еммануель Макрон обійняв пост президента Франції у травні 2017 року. Особливість цієї перемоги в тому, що він став першим президентом П’ятої Республіки, не представляючи жодної з двох провідних політичних партій. Ба більше, його політичний рух «Вперед!» було створено тільки за рік до президентських виборів. Щоправда, потім ця сила трансформувалася у партію і взяла участь у парламентських виборах.

Через рік після тріумфу рейтинг Макрона залишається досить високим, якщо порівнювати з його попередниками. Незалежний аналітик Денис Колесник, який живе та працює у Франції, стверджує, що за останніми соціологічними опитуваннями рівень підтримки президента сягає 42%. Наприклад, у попередника Макрона Олланда через рік було ледь більше 21%.

Пане Денисе, яким був цей рік і для Макрона, і для Франції?

Французька виборча кампанія за нашими французькими мірками була досить брудною. Наприклад, «зливалася» інформація в ЗМІ, використовувалися брудні технології, а також був відчутний російський вплив. Він полягав у тому, щоб завдати максимальної шкоди кандидату Макрону. А втім президентом став саме він, отримавши 66% голосів. Таким чином, за останні кілька десятиліть у Франції істотно змінилася політична картина, стався відхід від де-факто двопартійної системи. До того ж президент має і свою більшість у нижній палаті парламенту – Національній асамблеї. Наразі 312 мандатів у партії «Вперед, Республіко!». Це, звісно, дає можливість президенту більш чітко проводити свою політику.

Зараз у Франції відбуваються студентські протести. Молодь протестує проти реформи вищої освіти, адже, на їхню думку, доступ до університетів буде ускладнено через жорсткіші умови вступу для абітурієнтів.

Окрім студентських протестів були й інші страйки. Наприклад, вдалися до протестів працівники державної залізниці SNCF (державний залізничний монополіст у Франції. У компанії працює близько 150 тисяч осіб. Реформа залізничного транспорту передбачає підвищення конкурентоздатності компанії, що має борги у розмірі 54,4 млрд євро. На ринок перевезень планується допустити приватні компанії. Профспілки обіцяють продовжити страйк до 28 червня 2018 року, якщо не буде прогресу у діалозі з урядом – «Главком»). Державна залізниця згідно з реформою повинна стати приватною. Це не до вподоби  працівникам, які наразі є держслужбовцями і мають пільги. З 2020 року SNCF найматиме працівників лише за контрактом, не надаючи статусу держслужбовця.

Одним із ключових питань для французького суспільства є питання загрози тероризму. У Парижі в листопаді 2015 року прогримів теракт у «Батаклані» (13-14 листопада 2015 у Франції відбулася серія терористичних актів. Зокрема, глядачів театру «Батаклан» взяли у заручники. За даними французьких ЗМІ, у концертному залі на 1500 місць було вбито 100 осіб. Терористи розстрілювали відвідувачів з автоматичної зброї. Президент Франсуа Олланд оголосив надзвичайний стан – «Главком»). Це був шок для всіх. Було оголошено надзвичайний стан. Велися суперечки, наскільки законним є його продовження. Але вони закінчилися ухваленням у жовтні 2017 року антитерористичного закону. Ним було скасовано надзвичайний стан, але водночас посилено роль правоохоронних органів. Для прикладу, релігійні приміщення, де закликають людей до насилля, ненависті чи тероризму, можуть бути швидко закриті.

Франція перетворюється на поліцейську державу?

Ні. Франція нарешті починає себе краще захищати. Ми не хочемо, щоб у нас вибухали поїзди або траплялися інші загрози. Якщо в аеропортах ми маємо нормальну систему контролю безпеки, то на залізничних вокзалах, так само як і в Києві, її немає.

Якими ще змінами відзначився рік президента Макрона?

Відбувається реформа парламенту – оптимізація. Передбачається , що замість 577 депутатів Національних зборів буде 404 особи. Була також ідея, щоб 25% Національних зборів обиралося пропорційно, але ідея не пройшла з огляду на ряд зауважень. Тому є компромісний варіант – 15% за пропорційною системою. Але навіть і ці 15% дебатуються.

Відбувається реформа держслужби. Основна її лінія – оптимізації витрат, але водночас і покращення умов праці. Окрім того до 2022 року Франція повністю перейде на 100%-й доступ до всіх публічних сервісів он-лайн.

Варто зазначити, що важливим питанням є статус Корсики, воно походить ще з 50-х років (острів Корсика –– Територіальна спільнота Корсика. Має спеціальний статус та регіональний парламент. Офіційна мова – французька, населення розмовляє корсиканською, що вважається діалектом італійської. Через асиміляційні дії держави стався конфлікт з місцевим населенням, що призвело до тривалого сепаратизму – Главком). Французька влада хоче надати більше прав острову. Не будучи регіоном, Корсика вже має рівень представництва регіонального рівня, що підкреслює її статус. Острів має свій  парламент. За планами, у Конституції, можливо, будуть передбачені ширші права регіонального парламенту, але про надання статусу автономії не йдеться. Тому Корсику ні в якому разі не можна порівнювати з Каталонією в Іспанії.

У громадян немає розчарування від нового президента?

Слушне запитання. На днях соцопитування провело IFOP. Згідно з ним, якби вибори були сьогодні, то за Макрона проголосували б 33% виборців. А загалом підтримують дії президента 42% опитаних. Це гарний рейтинг. Якщо провести порівняння, то за рік роботи Франсуа Олланда на посаді президента підтримка його дій складала 21%, а у випадку Ніколя Саркозі - 28%.

Цікавим є також той факт, що сьогодні у Франції найнижчий рівень безробіття, починаючи з 2009 року.

Як почувається сьогодні Франція на міжнародній арені?

Франко-німецька дружба дуже важлива. Вона почалася з Єлисейського договору 1963 року. Ми спостерігали збільшення співпраці між Парижем та Берліном в усіх сферах: від створення спільної франко-німецької бригади, до спільних шкіл, де викладання здійснюється двома мовами. Було також випущено книгу про спільний погляд на історію. Наразі президент Республіки хоче переглянути двосторонній договір у бік ще більшого збільшення співпраці, адже обидві країни є рушійною силою всього ЄС.

Але у Німеччині була досить складна внутрішньополітична ситуація через вибори. Протягом півроку Меркель не могла сформувати уряд. Попри те, що зараз уже все позаду, це вплинуло на те, що роль Німеччини дещо похитнулася, а Франція наразі виходить на перше місце. У військовому плані Франція – єдина країна у Європі, яка має можливості розгортати військові операції поза межами своїх національних кордонів. Для прикладу, французькі війська присутні в Африці, Сирії та Іраку.

Але ідея Парижа полягає у підсиленні ролі Європи у співпраці з Німеччиною. Проте тут є певні розходження. Франція бачить Європу різношвидкісною. Цю ідею погано сприйняли країни Центральної та Східної Європи. Для прикладу, Польща була і лишається одним із найбільших критиків такого підходу. З країн Вишеградської четвірки лише Словаччина, яка є частиною як ЄС так і Єврозони, не сприймає вороже цю ідею.

Є також ідея створення окремого бюджету Єврозони - 19 з 28 країн ЄС. У цьому питанні є дискусії з Німеччиною. На мій погляд, буде важко домовитися з нею, бо вона має свої інтереси як найпотужніша економіка ЄС.

Багато ведеться розмов щодо створення альтернативи військам НАТО в Європі…

Так, усі чули про PESCO (Permanent Structured Cooperation on security and defence - постійна структурна співпраця з питань безпеки та оборони. 23 країни ЄС у листопаді 2017 року підписали відповідну декларацію, що передбачає створення європейського оборонного союзу. Проте в Брюсселі зазначили, що PESCO не стане конкурентом НАТО. – «Главком»). Париж бачить PESCO як можливий замінник НАТО. Берлін наразі іншої думки. І тут з’являється гарний момент для країн Центральної та Східної Європи, щоб разом із Францією допомогти створити ці військові сили.

Які можливості в України для співпраці з Францією Макрона?

Насамперед варто зазначити, 30% Національних зборів оновилося. Це повністю нові люди, які не мають політичного минулого, які не мають напрацьованих контактів, і вони готові до співпраці з Україною, Польщею…

З Росією…

(усміхається) Як вам сказати? В Україні чомусь вважають, що Франція проросійська. Це не так. Франція самодостатня країна, яка входить до ядерного клубу, яка веде політику своєї стратегічної автономії, тобто рішення держава буде ухвалювати сама, звісно, зважаючи на думку партнерів. Лунала критика з боку України щодо приїзду Путіна до Парижа. Але, на мою думку, для критики немає підстав. Адже Макрон розставив крапки над «і»: показав Путіну, що у Франції є своя влада, що Франція знає, хто така Анна Київська. Окрім того президент Республіки чітко дав зрозуміти, що буде боротися з російською пропагандою і фейками під час виборчих кампаній.

Франція сьогодні є лідером в ЄС, тому вам треба задуматися над тим, як тісніше співпрацювати. Україні варто розвивати торгівлю з Францією. На кінець 2016 року частка України у експорті Франції займає 0,16%, а в імпорті 0,12%. Це дуже мало для сорокамільйонної країни. Але в той же час французькі підприємства в Україні дають роботу. Якщо мені не зраджує пам'ять, близько 30 тисяч українців працює у французьких компаніях в Україні.

Сьогодні у вас не вистачає людей та спроможності будувати дороги, хоча фінанси з’явилися. То чому б не залучити французькі компанії з будівництва доріг? 

Буде добре, якщо підписаний меморандум про закупівлю французьких гелікоптерів для МВС України таки реалізується. Це буде гарний крок до інтенсифікації співпраці.

Як інформаційно Україна присутня у французьких ЗМІ?

України дуже мало в інформаційному просторі Франції. Про неї або пишуть тільки погано, або взагалі нічого. Україна сама робить багато речей, щоб в очах іноземної країни в неї був саме такий негативний імідж. Коли тут у вас проходять смолоскипні ходи, або коли на Хрещатику якісь «Національні дружини», незалежно від того, як українці до цього ставляться, для французів це не зрозуміло.  Картинка дуже негативна, і може скластися враження, що в Україні не працюють правоохоронні органи. Ви повинні самі формувати інформаційний порядок денний. Я пригадую, як ми колись обговорювали в Парижі з представницею телеканалу Ukraine Today (1+1), як його запустити у Франції англійською мовою. Я перепитав, чому англійською? Адже ми у Франції! Тут треба французькою мовою. Експертне середовище знайде інформацію і англійською мовою в інтернеті, а от пересічний француз навряд чи буде дивитися український англомовний канал. Для прикладу, пропагандистський російський телеканал «RT» (Russia Today) мовить французькою.

Матеріал підготовлено за сприяння Інституту світової політики