Понад 3 млн українців залишаться за кордоном: результати дослідження

За розрахунками Центру економічної стратегії, станом на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебуває 5,6–6,7 млн українців. Це на 0,3–0,5 млн більше, ніж у кінці 2022 року, коли їх кількість складала 5,3–6,2 млн осіб.

Переважна більшість біженців – жінки та діти. Згідно з даними Європейської служби статистики, станом на травень 2023 року, найбільша частка українських біженців перебуває в Німеччині (27%) та Польщі (24%).

Згідно з опитуванням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, переважна кількість українців (63%), які зараз перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Проте багато чинників ставлять під сумнів повернення біженців.

Передусім, що довше триватиме війна, то більше українців адаптуються до життя за кордоном. Зокрема деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей там є кращими. Люди із зони бойових дій можуть не мати куди повертатися. Їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їх регіони або ж чи буде можливість переїхати до інших регіонів України.

Важливим чинником є поточний статус зайнятості. Менш схильними до повернення є студенти іноземних навчальних закладів (на 68% менш схильні, ніж ті, хто не є студентами) та люди, які не працюють, але активно шукають роботу (на 45%, ніж ті, що не працюють і не шукають).

Велику роль грає дохід: люди з високим доходом до війни більш схильні до повернення, тоді як ті, які мають високий рівень доходу зараз – менш схильні.

За допомогою кластерного аналізу Центр економічної стратегії виокремив чотири групи біженців:

• Перша група (25% від усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не є дуже адаптованими до життя за кордоном і переважно жили в населених пунктах, які перебували поза зоною бойових дій, але потерпали від ракетних обстрілів. Основна причина виїзду за кордон – побоювання за власну безпеку.
• Друга група (29% від усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Є найбільш адаптованими до життя за кордоном. Зовнішні фактори – як бойові дії, так і політика української держави – найменше впливатимуть на їх рішення щодо повернення до України.
• Третя група (29% від усіх біженців) – це професіонали, які переважно працюють за спеціальністю та менше готові працювати не за нею. До війни вони часто мали власний бізнес. Є більш лояльними до України та частіше, ніж інші, планують повернутися в Україну.
• Четверта група (16% від усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Найбільш готові робити кроки для адаптації за ко
• рдоном, водночас висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися до рідного буде неможливо. Їх рішення щодо повернення залежатиме від створених умов для цього.

Розрахунки показують, що в залежності від різних сценаріїв, за кордоном можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4–0,6 млн осіб більше, ніж прогнозувалося станом на грудень 2022 року. Неповернення українців матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити від 2,7% до 6,9% ВВП щороку.

Нагадаємо, потік українських біженців загострив дефіцит житла у багатьох європейських містах. Попит на орендне житло в останні місяці різко зріс, а пропозиція залишається обмеженою. Це призводить до зростання цін та погіршення ситуації на ринку нерухомості.