Президент Чехії вирішив ще раз поміркувати про свою участь у російському військовому параді навесні 2020 року
Земану не сподобалася російська оцінка вторгнення військ Варшавського договору в Чехословаччину в серпні 1968 року
Президент Чехії Мілош Земан може переглянути плани щодо участі у військовому параді в травні 2020 року у Москві.
Про це Земан заявив у своєму інтерв'ю виданню Parlamentnilisty.
Зазначається, що президенту Чехії не сподобалася російська оцінка вторгнення військ Варшавського договору в Чехословаччину в серпні 1968 року.
«Деякий час тому я прийняв запрошення президента Росії Путіна взяти участь у Москві в святкуваннях 75-річчя перемоги, а зараз розмірковую про те, чи їхати туди взагалі. Швидше за все я поїду, щоб запитати у росіян чи можуть вони забути про річницю перемоги», - зазначив Земан.
Таку реакцію голови чеської держави викликав коментар МЗС РФ 18 грудня, де йдеться, що нещодавнє ухвалення в Чехії закону, який визнає 21 серпня Днем пам’яті жертв вторгнення і подальшої окупації Чехословаччини військами Варшавського договору в 1968 році, навряд чи сприятиме успішній співпраці між двома країнами. У МЗС РФ відзначили, що «з великим розчаруванням» дізналися про новий закон, оскільки такий підхід суперечить домовленостям від 1993 року, якими сторони заявили про бажання «підвести риску під тоталітарним минулим».
Реакцію МЗС РФ на закон про оголошення 21 серпня Днем пам’яті жертв подій 1968 року Земан назвав «абсолютним нахабством».
Президент Чехії підписав цей документ 13 грудня.
Коментар російського зовнішньополітичного відомства викликав гостру реакцію і з боку МЗС Чехії. Як заявив 19 грудня глава чеського відомства Томаш Петржічек, республіка є суверенною державою і має право вшановувати пам’ять загиблих під час нападу радянських військ на Чехословаччину. Він планує на початку 2020 року зустрітися з послом РФ в Чехії Олександром Зміївським.
Нагадаємо, метою військового вторгнення Радянського Союзу у Чехословаччину влітку 1968 року було придушення антикомуністичних виступів, усунення прихильників реформ з керівництва і відновлення свого впливу. Жертвами вторгнення тоді стали понад 100 осіб.