Вибори президента Румунії: чи буде сюрприз?

Як і всі президентські вибори в Румунії за попередні 10 років, теперішні мають теж важливе значення. Румунам зазвичай доводилося обирати між орієнтованими на реформи кандидатами в президенти – представленими зазвичай або правоцентристами, або ж кимось з соціал-демократів. Однак цьогорічні вибори мають свою особливість.

Президентські перегони 2019 року важливі не стільки через вибір серед кандидатів, перед яким зараз стоять румуни, скільки через те, що вони будуть обирати майбутнє президентства загалом. Співіснування ліберального Клауса Йоганніса та Соціал-демократичної партії (СДП) в період 2015-2019 років розмив частину повноважень президентства. Тому наступному румунському главі держави або через конституційну реформу, або через прийняття нової конституції, доведеться повертати собі частину втрачених повноважень.

Діючий президент Клаус Йоганніс попри свій досить посередній перший термін на посаді має всі шанси на успіх на цих виборах. Його головний опонент – колишня прем'єр-міністр та лідер СДП Віоріка Данчіла, уряд якої нещодавно отримав в парламенті вотум недовіри. Тепер вона очікує коли її замінить керівник тимчасового кабінету – лідер пропрезидентської Націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовик Орбан.

У коротко- та середньостроковій перспективі президенту Йоганнісу потрібно мати вірний йому кабінет. Для цього НЛП необхідно перемогти на місцевих і загальних парламентських виборах, які відбудуться наступного року. Якщо з якоїсь причини, 4 листопада призначення тимчасового уряду на чолі з Орбаном не буде підтримано парламентом, то тоді зросте ймовірність дострокових парламентських виборів. За такого сценарію НЛП має всі шанси набрати більшість голосів і все одно сформувати уряд. Однак механізм дострокових виборів є досить складним, і більшість політичних сил хотіли б їх уникнути. Особливо це стосується соціал-демократів, які добре розуміють, що враховуючи імідж партії після ув’язнення її колишнього лідера Лівіу Драгні, шанси потрапити до наступного парламенту будуть далеко не у всіх нинішніх народних обранців від СДП. Тому на сьогодні НЛП з усіх політичних сил Румунії знаходиться у найвигіднішому становищі.

Для румунських соціал-демократів цьогорічні президентські вибори є найскладнішими в їхній історії. Не тільки тому, що їх колишній лідер Лівіу Драгня, якого вони б хотіли бачити кандидатом в президенти, знаходиться у в’язниці, але й тому, що їх нинішня кандидатка Віоріка Данчіла непопулярна як всередині партії, так і поза нею. Слід також нагадати, що починаючи з 2000 року румунські соціал-демократи програли всі президентські вибори. Тобто протягом останніх 20 років СДП – найбільша партія країни – не змогла провести бодай одну успішну кампанію за найвищий пост держави.

У той же час слід відмітити, що СДП може добряче повставляти палиць у колеса президенту Йоганнісу. Соціал-демократи, ображені тим, що їх вигнали з міністерських кабінетів у результаті безперервних протестів, які тривали протягом останніх трьох років, критики з боку президента та нещодавнього голосування за недовіру, можуть мобілізуватись навколо ї Віоріки Данчіли. Втрачати їм все одно більше нічого. Це не означає, що шанси пані Данчіли на перемогу зростуть, однак це може добряче попсувати нерви Клаусу Йоганнісу. 

Однак найбільшою ж загрозою для діючого президента є кандидат від третьої сторони – лідер Союзу порятунку Румунії (СПР) Дан Барна. СПР - це мішанина з окремих політиків та менших партій, які в 2015 році об’єднались з метою формування третьої політичної сили у румунській політиці. Ця політична сила представляє головну загрозу для ліберальної партії, оскільки займає міцні позиції у великих містах. Крім того, саме СПР і особисто Дан Барна є досить популярними серед румунської діаспори. Цей факт у поєднанні з достроковими виборами та великою кількістю виборчих дільниць за межами країни, може дати Дану Барні перевагу над Віорікою Данчілою.

Під час передвиборчого опитування громадської думки лідер СПР зазвичай займає третє місце, однак жодні опитування не враховують румунську діаспору: ні її чисельності, ні електоральних преференцій. На минулих європейських виборах СПР лише на 20 тис. голосів поступилась другим місцем СДП. Якщо Дан Барна пройде у другий тур виборів, він реально може поставити під загрозу шанси президента Йоганніса бути переобраним.

Загалом, Клаус Йоганніс поступово просувається до свого другого президентського терміну. Однак з упевненістю сказати, що йому гарантоваана перемога – поки не можна. Непередбачувані події все ще можуть зробити ці вибори для нього більш складними, ніж він очікує.

Георге Вішан, для «Главкома»