Спецоперація «Мережа». Терористи, яких призначила ФСБ

Резонансна справа у Росії: 11 молодих людей віком від 24 до 31 року звинувачують за статтею «тероризм». За версією слідства, вони об’єдналися у групу «Мережа» і готували кілька терактів з метою дестабілізації та захоплення влади. Сімох уже засудили: після восьми місяців слухань вони отримали вироки від шести до 18 років. Ще трьох судитимуть у Петербурзі, одного відпустили.

Справа «Мережі» набула небувалого розголосу через надмірні строки ув’язнення, призначені судом зовсім молодим людям, яких фактично звинувачують лише у намірі скоїти злочин. Причім підставою для обвинувачень стали свідчення самих фігурантів, які, з їхніх слів, були отримані за допомогою тортур. Варто зазначити, що фігуранти справи здобули широку підтримку – як у соцмережах, так і активістів під стінами суду та прокуратури.

«Мережа» та її члени. Версія ФСБ

Справу проти «Мережі» було порушено ще у 2017 році. Тоді в Пензі затримали на той час 21-річного студента Пензенського педінституту Єгора Зоріна. Далі впродовж року відбувалися затримання решти фігурантів. Зорін – єдиний фігуранти справи, провадження проти якого закрили. Це сталося у 2017-му, після того, як він дав свідчення проти решти членів «Мережі». Цікаво, що Зорін був арештований за зберігання наркотиків, проте за дві доби перебування у СІЗО він нібито повідомив слідству (принаймні, так стверджує прокуратура), що його одногрупник Ілля Шакурський, який на той час був активістом руху лівого спрямування, разом із групою людей проводить підозрілі бойові тренування.

24-річний Ілля Шакурський, який отримав 16 років колонії суворого режиму та штраф 50 тис. рублів (трохи більше 17 тис. грн), на думку співробітників ФСБ, – один із творців «Мережі». Ще один ідейний натхненник – 27-річний інструктор зі стрільби Дмитро Пчелінцев, засуджений до 18 років суворого режиму.

27-річний програміст Арман Сагинбаєв, який отримав шість років загального режиму, відповідав за накопичення запасів запальних сумішей і вибухівки, навчав поводитися з ними решту членів групи, а також збирав компоненти саморобних вибухових пристроїв на орендованій квартирі у Петербурзі.

30-річний інженер Андрій Чернов, якого засуджено до 13 років суворого режиму, разом із 31-річним колегою Василем Куксовим (9 років загального режиму), відповідали за засоби зв'язку, стежили за дотриманням конспірації, вчили інших шифрувати повідомлення.

25-річний кухар Михайло Кульков, засуджений до 10 років суворого режиму, за фабулою обвинувачення, виконував роль медика і мав відповідати за евакуацію поранених, надання їм допомоги та навчати робити це інших.

25-річний різнороб Максим Іванкін, що отримав 13 років суворого режиму, виконував функції розвідника та вербувальника.

Однак, це не всі фігуранти – троє наразі чекають на остаточне рішення суду в Петербурзі: 24-річний програміст Віктор Філінков, 30-річний підприємець Ігор Шишкін та 27-річний промисловий альпініст Юлій Бояршинов.

Більшість фігурантів справи мають антифашистські й анархічні погляди. Багатьох затриманих поєднує захоплення страйкболом.

За версією ФСБ, одинадцять молодиків створили бойові осередки терористичної організації у Петербурзі, Пензі, Москві, Омську та Білорусі. Позиція обвинувачення така: члени групи планували напади на силовиків, офіси «Єдиної Росії» (правляча партія у РФ. – «Главком»), захоплення складів зброї та воєнкоматів. На шляху до втілення цього чоловіки начебто взяли собі вигадані імена, дістали зброю та регулярно виїжджали на бойові тренування.

Один із потужних аргументів слідства – фігурант Юлій Бояршинов із Петербурга, якого затримали останнім, зізнався, що бачив і тримав у руках програмний документ терористичної організації – «Звід «Мережі» (рос. – «Свод «Сети»).

Що не так зі справою «Мережі»

Доказова база проти підозрюваних ґрунтується переважно на їхніх власних свідченнях. Шестеро з 11 підозрюваних уже поскаржилися на те, що «свідчили» під тортурами. Так, Віктор Філенков розповів правозахисникам, що співробітники ФСБ вивезли його до лісу, де катували струмом упродовж кількох годин, не давали їсти, пити, спати. Філенков написав відповідну скаргу до Європейського суду з прав людини.

Дмитро Пчелінцев двічі давав свідчення проти себе і двічі відмовлявся від них, як від таких, що були надані під тортурами. Звісно, прокуратура спростовує такі закиди. Спочатку, за словами Пчелінцева, слідство намагалося змусити обвинувачуваних зізнатися у причетності до заборонених у Росії організацій «Артпідготовка», ІДІЛ і навіть «Курдських загонів самооборони». Він також розповів, що деякі з членів неіснуючої «Мережі» вперше побачили один одного тільки у суді.

Російські ЗМІ пишуть, що 25-річна дружина Пчелінцева Ангеліна двічі бачилась із ним у приміщенні ФСБ. З її слів, Дмитра там катували і вимагали, щоб він «зізнався» у всьому, що йому скажуть, а якщо ні, то «його вб'ють, причім це виглядатиме як самогубство».

«Після цієї зустрічі він написав мені в листі, що йому погрожували нашкодити мені, тому він хоче, щоб я поїхала в безпечне місце. Одна із погроз звучала як «її зґвалтує натовп таджиків». Діма, намагаючись захистити мене, сказав, що я вагітна (ми дійсно планували дитину), на це співробітник ФСБ відповів, що мене відправлять у жіночу колонію в Мордовії, де вагітних ґвалтують вдвічі частіше», – розповіла дівчина.

Обвинувачувані наполягають, що зброю, знайдену в кількох із них під час обшуків, їм підкинули, і на ній навіть немає відбитків пальців або інших біологічних слідів. Наприклад, немає відбитків пальців на пістолеті, який був вилучений під час обшуків з-під дивану у квартирі, де проживав Шакурський. Без відбитків виявився і пістолет, знайдений у старій автівці Куксова.

Крім того, як кажуть фігуранти, дати допитів у протоколах не відповідають дійсності, у текст щонайменше одного свідка вносилися доповнення, а файли на жорстких дисках конфіскованих у підозрюваних комп’ютерів були змінені після арешту чоловіків.

Щодо поїздок за місто задля нібито бойових тренувань, про які кажуть слідчі, – вони справді були, однак, зі слів фігурантів, під час них або грали у страйкбол, або ходили у походи. Щоправда, Бояршинов, за даними російських ЗМІ, справді давав уроки самооборони групі молодих людей у 2016 році. Він підтвердив, що йому давали почитати якусь збірку правил на 20 сторінках, що називалася «Звід «Мережі», однак він її навіть не відкривав. Лише після уважного ознайомлення з наданим слідством варіантом «Зводу» Бояршинов «виявив, що у ньому пропонується створювати бойові осередки і впливати на органи влади».

«Я не поділяв і не поділяю ідеології тероризму і шкодую, що потрапив у таке співтовариство», – заявляв він. Інші росЗМІ наводять альтернативну версію свідчень Бояршинова – нібито йшлося не про самооборону, а, знову-таки, про страйкбол.

Показово, що під час засідання суддя навіть не зачитав мотивувальну частину рішення суду – ту, де наведена доказова база та інші факти, що обґрунтовують вирок.

Засуджені мають потужну підтримку з боку рідних та активістів. Під будівлею ФСБ та залою суду відбулося кілька мітингів на підтримку фігурантів справи «Мережі». До речі, на знак солідарності українські активісти також провели пікет під посольством РФ у Києві.

Справа набула такого резонансу, що на неї відреагував навіть лідер країни-агресора Володимир Путін. Він доручив провести низку перевірок та супроводив доручення словами: «Нам що, мало терактів? Звісно, усе треба перевірити…».

Реакція соцмереж

Користувачі соцмереж неоднозначно поставилися до справи «Мережі». Попри те, що навіть низка російських ЗМІ написали про такий суворий вирок та й справу загалом зі стриманим негативом, багато хто переконаний, що засуджені справді планували теракти, і не розуміють своїх опонентів, які висловлюють фігурантам співчуття. Деякі користувачі взагалі запропонували карати тих людей, які у соцмережах підтримали підозрюваниз. Інші підтримали ефесбешників за показовість цієї справи – мовляв, «кожна дитина має знати, що нічого влаштовувати теракти».

Умовно опозиційний російський політик Григорій Явлінський так висловився щодо справи «Мережі»: «Те, що справа «Мережі» сфабрикована, а зізнання вибивалися тортурами, знають усі, включно з президентом Росії, до якого інформацію про тортури донесли на засіданні Ради з прав людини… Якщо у країні стає мало не нормою відкрита й безсоромна фальсифікація кримінальних справ і результатів виборів на всіх рівнях, це означає лише одне: ми щось робимо не так всією країною».

У фейсбуці запустили флешмоб із тегами #мывсевсети, #мывсесеть, #от6до18, #стопФСБ, #МыВсеВСети, учасники якого висловлюються на підтримку фігурантів справи «Мережі».

Скандальний російський блогер-утікач Аркадій Бабченко звернув увагу на інше – на «веселі фоточки з клітки». «Понад половину новин проілюстровано фотографіями усміхнених і регочучих обвинувачених. Дорогі мої опозиційні російські друзі – ви там усі в іграшки граєтеся, так?.. Вісімнадцять років – це все. Це повністю знищене життя... Так, із жартами та усмішками, вони їхали на Колиму на вісімнадцять років», – зазначає Бабченко.

«Тікайте, дурні», – наприкінці закликає Бабченко росіян слідувати його прикладу.

Утім, є й ті, хто побачили у справі привід для оптимізму. «Справа «Мережі» – переломна. Це урок для співробітників ФСБ і силовиків у цілому. Вони побачили, що люди можуть їм заперечувати. Що батьки арештантів можуть об’єднуватися в боротьбі за своїх дітей. Що громадянське суспільство не забуде та не пробачить такого. Підключаться журналісти, правозахисники, сильні юристи. Раніше було якось по-іншому», – пише правозахисник, активіст Олексій Назаров.

А ось відомий російський журналіст-українофоб Максим Шевченко, який свого часу працював на кремлівських пропагандистських каналах приходить до висновку, що справа «Мережі» – класична постановка спецслужб. «Превентивна провокація з метою скомпрометувати протестну спільноту молоді, виставляючи її потенційно терористичною», - написав Шевченко у соцмережі.

Наталія Сокирчук, «Главком»