Сутичка за кожну дозу. Євросоюз відчайдушно б’ється за вакцину AstraZeneca

AstraZeneca оголосила, що зможе поставити на ринок ЄС у першому кварталі меншу кількість доз вакцини, ніж це було законтрактовано
slovoidilo.ua

Попри конфлікт з AstraZeneca Євросоюз гостро потребує її вакцини. І ось чому…

Між Європейським Союзом і британською фармкомпанією AstraZeneca розгортається серйозний конфлікт через затримку з постачанням вакцин. Та навіть попри те, що фармкомпанія підвела ЄС, порушила домовленості щодо оплачених наперед поставок, Євросоюз не розриває контракт, а продовжує вимагати якомога швидше отримати більше вакцин.

Конфлікт AstraZeneca з Брюселем

Єврокомісія 14 серпня погодила контракт на форвардні закупівлі (придбання за фіксованою ціною та на умовах певного авансового платежу на момент укладення форвардного контракту, – «Главком») вакцини з компанією AstraZeneca.

Контракт набув чинності 27 серпня. Він передбачав закупівлю 300 млн доз вакцини з можливістю додаткової закупівлі ще 100 млн доз. Крім того, угода передбачає можливість передавати цю вакцину третім країнам із середніми або низькими доходами, або ж спрямовувати їх в інші країни ЄС.

29 січня AstraZeneca оголосила, що зможе поставити на ринок ЄС у першому кварталі меншу кількість доз вакцини, ніж це було законтрактовано. Представники ЄС відмовились уточнювати масштаби дефіциту вакцин проти AstraZeneca, компанія також не повідомляє деталей. Представники Єврокомісії закликали компанію виявити «громадянську та контрактну» відповідальність та поставити до країн ЄС передбачену угодою кількість вакцини.

«Фармацевтичні компанії та розробники вакцин мають моральні, соціальні та контрактні обов'язки, які вони повинні виконувати. Думка про те, що компанія не зобов'язана поставляти [вакцини] ... не є ані правильною, ані прийнятною», – зазначила комісар ЄС з питань охорони здоров’я Стелла Кіріакідес.

ЄС виступив із вимогами забезпечити країни-члени першочергово тими дозами, які були вироблені для Великої Британії. Проте в AstraZeneca категорично відмовляють у такому підході.

Глава AstraZeneca Паскаль Соріот пояснив, що контракт з Великою Британією було підписано на три місяці раніше, ніж з ЄС. «Так що з Великою Британією у нас були три додаткові місяці, щоб виправити всі збої, з якими ми зіткнулися», – сказав Соріот. Важлива деталь: Вакцина AstraZeneca вже кілька тижнів (з 4 січня, тоді як Європейське агентство з лікарських засобів надало дозвіл на застосування в ЄС вакцини AstraZeneca, «Главком») застосовується у Британії – тобто вона почала використовуватись там задовго до того, як отримала офіційне схвалення в ЄС.

Соріот також додав, що його команда працює «24 години на добу, 7 днів на тиждень, щоб виправити дуже багато проблем, пов'язаних з виробництвом вакцини».

Глава AstraZeneca Паскаль Соріот визнав, що його компанія мала проблеми на великих виробничих майданчиках: у Бельгії та у Нідердландах. Він пояснив, що на бельгійському заводі проблема пов’язана з фільтрацією вакцини перед її розливом в ампули.

«У період з лютого по березень ми відновимо виробництво на максимальній потужності також для ЄС», — додав Соріот.

Чому ЄС так сильно потребує оксфордську вакцину?

По-перше, Євросоюз у рамках контракту з фаркомпанією вже заплатив за закупівлю 300 мільйонів доз вакцини 336 млн євро. Однак це не повна сума, і навіть не її половина. Загальна ціна, яку буде сплачено за таку кількість доз, не повідомляється. За оцінками експертів вона сягає 750 млн євро.

По-друге, вакцина AstraZeneca може зберігатися при температурі від +2 до +8°C, яку забезпечують звичайні холодильники. Тобто транспортування і використання цього препарату значно простіші за інші: вакцини від BioNTech/Pfizer та Moderna потрібно зберігати при набагато нижчих температурах: від -80° до -60° і від -25° до -15° відповідно.

По-третє, нестача вакцин в ЄС. Через високий попит на препарати фармзаводи не встигають випускати достатню кількість препаратів. Так, Німеччина розпочала кампанію вакцинації одночасно із Францією, 27 грудня. Німецький уряд очікує, що країна буде стикатися з дефіцитом у постачанні доз принаймні ще протягом 10 тижнів, заявив міністр охорони здоров'я Єнс Шпан. Країна щепила лише близько 2% населення. До того ж, ситуацію ускладнює те, що багато європейських країн не продумали, як вакцина потраплятиме до споживача, враховуючи особливо жорсткий температурний «коридор».

Ситуація дуже несприятлива також в окремих частинах Іспанії. Регіональний уряд Мадрида вирішив припинити введення перших доз вакцин на найближчі два тижні через зростаючу невизначеність щодо ситуації із поставками.

По-четверте, за даними експертів, вакцина AstraZeneca є дешевшою за препарати двох інших виробників.

Вакцину компанія AstraZeneca розробила спільно з оксфордськими вченими.

Препарат AstraZeneca – так само, як американська вакцина Johnson&Johnson (яка має отримати офіційний дозвіл на виробництво і розповсюдження в кінці лютого) та російський Sputnik V, – працює за іншим механізмом, ніж вакцини Moderna та Pfizer. Вакцина AstraZeneca є векторною: в її основі лежить аденовірус, який переносить генетичні фрагменти коронавірусу в організм. Аденовірус, що входить до складу вакцини, є дуже розповсюдженим, відтак, з високою вірогідністю ним перехворіли багато людей. Отже, організм реагує тільки на фрагмент коронавірусу і виробляє проти нього антитіла.

Вакцини ж Moderna та Pfizer працюють за іншим принципом: використовують шматочки генетичного матеріалу, що називається messenger RNA (мРНК). Як тільки ці фрагменти потрапляють в організм, він одразу починає виробляти імунну відповідь проти синтетичних шматочків коронавірусу. Це нова технологія, яка раніше не застосовувалась.

AstraZeneca заявила, що випробування показали ефективність у 62% після однієї дози, і 90% після двох. Це хороший результат, але не такий високий, як 95% від Pfizer та 94,5% від Moderna.

У BioNTech минулого тижня заявили, що не припинили роботу на вакциною: наразі співпраця з Pfizer триває – компанії хочуть створити рецептуру, яка дозволить зберігати вакцину при стандартних температурах (тобто доступних у звичайних холодильниках, а не у морозильних камерах) до другої половини 2021 року.

Наталія Сокирчук, «Главком»