Український посол нагадав Європі, що її звільняли від нацизму не лише росіяни
«Європу звільняли не лише росіяни, але і мільйони представників інших народів Радянського Союзу – українці, білоруси, євреї, кримські татари… Багато з них віддали життя, аби зламати хребет гітлеризму» – Щерба
«Ми живемо зараз у час, коли сумні роздуми є більш доречними, ніж гучні святкування» – дипломат
У Європі мають пам’ятати, що її звільнювали від нацизму не лише росіяни, але й мільйони представників інших народів Радянського Союзу, в тому числі українці.
Про це йдеться у статті посла України в Австрії Олександра Щерби до Дня Перемоги, опублікованій у головній газеті Верхньої Австрії OÖNachrichten.
«І так, Європу звільняли не лише росіяни, але і мільйони представників інших народів Радянського Союзу – українці, білоруси, євреї, кримські татари… Багато з них віддали життя, аби зламати хребет гітлеризму. Ця перемога – їх спільний подвиг. Тож чому так часто місця їхніх поховань називаються «російськими кладовищами»? Чому часто Європа поводиться так, ніби це була перемога тільки Росії, до якої інші пострадянські держави не мали стосунку?» – підкреслив Щерба.
У цьому зв’язку він висловив подяку «Чорному Хресту» австрійської землі Тіроль, який на його прохання перейменував радянську частину солдатського кладовища Амрас в Інсбруку: «Тепер там написано: «Тут лежать солдати Червоної армії». Гідно і справедливо. Справедливість – це найменше, на що заслужили ті, хто віддав життя у боротьбі з фашизмом».
Посол вказав на те, що та війна не оминула і його родину – двоє його двоюрідних дідів загинули під час звільнення Європи від нацизму.
«Колись я прочитав, що з покоління 1923 р. війну пережили лише 3% радянських чоловіків. Ми називаємо цих людей «поколінням переможців». Без їхньої жертви не було би Перемоги. Без них історія розвивалася б зовсім інакше», – наголошує Щерба.
Посол України констатував, що ми живемо зараз «у час, коли сумні роздуми є більш доречними, ніж гучні святкування», а «нащадки «покоління переможців», українці та росіяни, розділені новою війною».
«Після анексії Криму та неоголошеної війни на Донбасі ми вже не є «наші» один для одного. Як це трапилось? Як Європа знову опинилися у реальності, де анексії та концтабори є можливими? Чому агресія, правий популізм і неонацизм перебувають на підйомі в усьому світі?», – зазначив він.
На переконання українського дипломата, «є деякі речі, які ми так і не зрозуміли після тієї війни».
«Наприклад, що війна – це екстремальне зло, яке росте зі зла банального, повсякденного. Зокрема, з мови ненависті на телебаченні та в мережі, з боягузтва, жадібності та політичного лицемірства. І чим чеснішими ми будемо в боротьбі з банальним злом, тим менше потім доведеться зупиняти зло екстремальне», – зазначив Щерба своїй статті під назвою «Відлуння війни».