Улюблені вбивці Путіна. Підрозділ 29155

Підрозділ 29155 – російська військова розвідувальна організація, на яку покладено завдання вбивств іноземців та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію європейських країн

Вони виконують найскандальніші операції кремлівського режиму за кордоном

Серед читачів «Главкома» точно знайдуться такі, кого захоплює романтика шпигунського протистояння часів розпалу Холодної війни. Джеймс Бонд в класичному виконанні Пірса Броснана якраз непогано передає цей шарм в усій красі. Проте 2020 рік приніс в наше життя не лише пандемію, нову економічну депресію та стан повної невизначеності, він повернув до життя і багато вже забутих патернів безпеки, серед яких і відкрита шпигунська гонка протистояння. Сьогодні поговоримо про одних з найбільш активних «гравців» на цьому полі. 

Кілька тижнів тому в Америці розгорівся скандал: розвідка викрила інформацію, згідно з якою спецслужби Російської Федерації платили грошові нагороди бійцям режиму Талібан за вбитих американських військових, і ця «схема» працювала не один рік. І хоча американці не дали скандалу особливого ходу, проте він знову звернув увагу на конкретний угрупування спеціалістів, які вже давно займаються найбільш горезвісними та скандальними операціями кремлівського режиму за кордоном –  Підрозділ 29155.

Хто ж ці російські шпигуни?

Вперше  західній пресі інформація про підрозділ 29155 з’явилася у розслідуванні New York Times. За даними видання, підрозділ таємно працює над дестабілізацією ситуації в Європі ще з 2008 року, проте суттєвого впливу набув у 2019-го. В той же час журналісти стверджують, що саме існування підрозділу 29155 було максимально засекреченим не лише для широкої громадськості, але навіть і в самій структурі ГРУ. В публікації навіть назвали точне розташування штаб-квартири та підготовчого центру групи – він знаходиться неподалік Москви в районі Ізмайлово, на сході міста, у військовій частині з аналогічними номером 29155.

Керівником підрозділу, за інформацією журналістів, є генерал майор Авер’янов – «темна конячка» ГРУ. Мало що відомо про його навіть офіційну біографію, рік від року вона змінюється та обростає новими деталями. За інформацією «Радіо Свобода», за активну участь у незаконній анексії Криму, Авер’янов отримав звання «Герой Росії». За свою службу до цього він також встиг отримати три ордени «За мужність».

Відомий генерал також і зв’язками з горезвісним любителем шпилів Солсберійського собору Анатолієм Чепигою (відомим широкому загалу як Руслан Боширов) – невдаха-вбивця Скрипалів був гостем на весіллі доньки Аверьянова. До речі, фотографії злило на свій офіційний сайті агентство, яке займалося організацією весілля. Витік стався там, де не чекали. Що поробиш. 

У той же час самі росіяни, за вже звичною для нас традицією, відхрещуються від усього та від усіх. У більш-менш помітних російських виданнях «джерело, наближене до органів розвідки» всім дало однакову інформацію про те, що частина 29155 насправді просто є черговим тренувальним центром у передмісті Москви, де військовослужбовці іноді проходять курси підвищення кваліфікації. Звісно ж, далі заяв анонімних джерел справа і не пішла – а навіщо? Хтось охоче повірить у в таку версію.

From Russia with love

То чим вже встигли запам’ятатися горезвісні агенти? Західні спецслужби та експерти пов’язують діяльність спеціалістів з підрозділу 29155 з цілим конгломератом провокаційних, підривних та диверсійних операцій, які сталися в Європі за останні шість років. Якщо звести все воєдино, то діяльність підрозділу 29155 абсолютно чітко працює над створенням бажаного для Росії «контрольованого хаосу» у ворожих країнах.

За інформацією американських та європейських спеціалістів, горезвісний підрозділ має в своєму активі справу із «просуванням» незалежності Каталонії і саме вони пхали свого носа у референдум за незалежність Шотландії. Підрозділ 29155 був відповідальним за спробу державного перевороту у Чорногорії у середині жовтня 2016 року, коли разом із сербськими поплічниками вони намагалися скинути прем’єр-міністра Міло Джукановича. Ще більш гучною справою для підрозділу була спроба отруєння Еміліана Гебрева – болгарського бізнесмена та відомого торговця зброєю. У 2015 році після візиту та вечері з його російськими «друзями» Гебрев потрапив в реанімацію з отруєнням невідомим типом хімічної зброї. Болгарські контррозвідники достатньо швидко встановили особу, яка стояла за отруєнням. Мова про чоловіка «Сергія Федорова» (справжнє ім’я – Денис Сергеєв), який пізніше був британським куратором операції Чепіги та Мішкіна із отруєння Скрипалів у Солсбері.

Пам’ятаєте, до речі, великий скандал про збіговисько російських шпигунів у Швейцарії, в яких у власному шале проходила сесія стратегічного планування і катання на лижах? За інформацією французького видання Le Monde, це і була остання подібна напівформальна зустріч усього складу підрозділу 29155. 

Уроки для України

Які висновки з цих історій та доволі масштабного викриття російських шпигунських оборудок важливо зробити українцям? Звісно, можна зануритися і наклепати декілька доволі непоганих сценаріїв, але насправді набагато краще почати аналіз. Аналіз їхніх засобів, інструментів, підходів та практик роботи. Бо саме Україна є однією з основних цілей роботи розвідки РФ, і саме тут росіяни застосують найсильніші кадри, найнадійніші методи та найжорстокіші провокації. Тому кожна така справа проти російської розвідки, окрім самого факту міжнародного викриття і засудження Росії, яке ми також, безперечно, маємо підтримати, має стати для нас черговим приводом оновити свої бази даних та свої підходи у протистоянні ворогу. 

Всі операції, за які змогли «вхопити» підрозділ 29155, завершилися провалом. Причому в деяких випадках доволі голосними та масштабними. Тому, можливо, і не такий страшний чорт, як його малюють. Хоча, найімовірніше, в такій справі успіхи завжди тихі, а от провали завжди голосніші грому.

Олександр Краєв, для «Главкома»