Санкції проти металургійного сектору РФ мають бути посилені: дослідження
Європа вже практично дійшла до фізичної межі можливості запровадження нових санкцій
Ініціатори санкцій і аналітики були впевнені, що обмеження, запроваджені ЄС та світом проти Росії і російських компаній, що вводяться протягом 2022 року, приведуть до швидких результатів, які «вкажуть на невигідність війни РФ проти України». Проте збитки російської металургії виявилися на порядок нижчими від очікуваного, тож варто замислитися над їх посиленням та закриттям «шпарин», які наразі дають можливість агресору обійти обмеження. Про це йдеться у дослідженні, яке провів ГМК Центр.
«За даними асоціації Worldsteel, виробництво сталі в РФ в 2022 році скоротилося на 7,2% – до 71,5 млн т. Але падіння обсягів виробництва та експорту не виправдало очікувань країн, які ввели санкції: у першій половині минулого року учасники ринку прогнозували скорочення виробництва приблизно на 15%. Worldsteel у квітні минулого року очікувала падіння споживання сталі в Росії на 20%, але в жовтні покращила прогноз до зниження на 6%. Насправді за підсумками минулого року попит на сталь у РФ знизився на 5% – до 41,7 млн т», – вказує видання.
Європа вже практично дійшла до фізичної межі можливості запровадження нових санкцій, тож подальші обмеження можуть бути лише уточнюючими чи посилюючими відповідальність за обхід раніше запроваджених заборон, вказує ГМК Центр. До прикладу – вже існуючі обмеження містять лазівку, яка дає дворічну відстрочку багатьом російським виробникам для постачання напівфабрикатів до ЄС, і її потрібно скасувати.
«Асоціація європейських виробників стали EUROFER підтримує посилення санкцій проти експорту в ЄС російської металургійної продукції та залізорудної сировини. У поточних умовах важливо створювати умови, щоб продукція українського ГМК могла поступово замінювати на європейському ринку аналогічну російську продукцію. За рахунок заміщення російських постачальників Україна може наростити експорт продукції ГМК на $74 млн. Максимально можливий потенціал нарощення експорту залізної руди й чавуну, за нашими розрахунками, становить $230 млн щомісяця. Це за умови, що металургійні підприємства зможуть відновити виробництво до довоєнних рівнів», – резюмує видання.
Раніше перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що Україна зацікавлена у заміщенні російського металу та металургійної продукції на європейському ринку: це важливо для подальшого сталого розвитку загальноєвропейського металургійного комплексу.
Як відомо, Євросоюз почергово ухвалив уже 10 санкційних пакетів. У кілька етапів обмеження на бізнес з РФ запроваджували й у США, Британії, Канаді, Японії та інших країнах. Проте результат невтішний: санкції ослабили російську економіку, але не зламали її. Тож необхідно і надалі тиснути на Росію, в першу чергу – обмежуючи її здатність торгувати сировинними позиціями, передусім енергоресурсами та металургійною продукцією.