Молдова, Грузія та Україна: як Росія свій «мир» у інші країни несла (інфографіка)
Усі війни держави-агресора мають чимало спільного – «захист населення», референдуми, видача паспортів та визнання сепаратистських регіонів
Після розпаду СРСР Росія живе ілюзіями попередньої могутності та значущості. Свій авторитет московський режим донині намагається підтримати війнами. «Русский мир» роками розповзається по світу, немов ракова пухлина, від якої ніхто не може позбутися.
За час свого існування Росія розв'язала не один десяток війн, виступаючи агресором щодо своїх сусідів. Вбивати, нищити та грабувати – ось і вся велич Росії. Найбільша по території держава планети може існувати лише коштом звірств. І це окупанти довели вже давно. «Главком» проаналізував послідовність й прояви російської агресії на прикладі трьох країн – Молдови, Грузії та України.
Молдова
Початок 90-х. Придністров'я. Один Із перших збройних конфліктів на території колишнього Радянського Союзу. Бойова фаза розпочалася після втручання 14-ї радянської армії. Молдову, з веління Росії, розділили танки.
1 грудня 1991 року був проведений перший референдум за незалежність із нібито підтримкою більшості. 2006 року в Придністровській Молдавській Республіці провели другий референдум за незалежність і подальше приєднання до Росії, де теж були сфальсифіковані результати.
Після підписання мирної угоди у липні 1992 у Тирасполь і Бендери ввійшли російські миротворчі сили, котрі й до сьогодні знаходяться в Придністров'ї.
Розпочалася війна, після якої Придністров’я перетворилось на сіру зону, не визнану ніким, зі зруйнованою економікою та міжнародною ізоляцією. За місяць бойові дії повністю припинилися (сторони визнали «мирну угоду» → конфлікт став «замороженим»).
26 березня 1995 на референдумі місцеві підтримали перебування на території Придністров’я 14-ї російської армії (яка весь цей час уже перебувала в Молдові та від чого саме країна намагалася відмовитися). Згодом там почали видавати російські паспорти.
Російська Федерація офіційно не визнає суверенітету Придністровської Молдавської Республіки, однак на неофіційному рівні надає їй військову, економічну, політичну і дипломатичну підтримку.
Лише у 2022 році Парламентська асамблея Ради Європи визнала, що Росія окупувала частину території Молдови. Наразі конфлікт заморожений, а на території Придністров'я базуються російські війська.
Грузія
1992 рік. Росія провокує конфлікт між Грузією та Абхазією, підтримуючи сепаратистів. Надає абхазам зброю. Російські літаки бомблять територію підконтрольну Грузії, а кораблі випускають ракети по Сухумі. Тоді ж пройшов референдум у Південній Осетії за незалежність та приєднання до РФ. Війна закінчилася тим, що Абхазія від'єдналася від Грузії. Саме цього і домагалася Росія, яка почала видавати місцевим громадянство.
2008 рік. Російські війська під приводом «захисту населення» розпочинають вторгнення до Грузії з територій сепаратистських республік Північної Осетії та Абхазії. Протягом п’яти днів російські літаки завдали понад 100 ударів по грузинських містах. Бомби скидалися на цивільні райони, вбиваючи й ранячи невинних людей. Відтоді Південна Осетія є невизнаною республікою під контролем Росії.
У серпні 2008 року Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії.
Україна
Навесні 2014 року Росія окупувала Крим та спробувала створити «народні республіки» на сході, півдні та у центрі України. Російські громадяни під виглядом «руху за незалежність» захопили владу у Донецьку та Луганську за підтримки російських військ.
У березні окупанти провели референдум у Криму (згодом визнали незалежність півострова й почали роздавати паспорти), а у травні на Донбасі пройшов референдум про підтримку державної самостійності («ДНР» та «ЛНР»). У вересні 2014 року Міністерство закордонних справ Росії вперше офіційно назвало «Новоросією» Луганську та Донецьку області України.
Україна розпочала антитерористичну операцію. Після важких боїв у 2014 та 2015 роках непроголошена війна на сході України перейшла у стан «замороженої».
У квітні 2019 року президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощене надання громадянства РФ жителям окремих районів Донецької та Луганської областей.
21 лютого минулого року країна-агресорка офіційно визнала «ДНР» і «ЛНР». 24 лютого Росія офіційно напала на Україну, назвавши це «спецоперацією». Повномасштабна війна триває вже 478 днів.
Очевидно, Росія не може прожити без військових конфліктів і року. У російському законі «О ветеранах» війна з Україною – сорокова, «ювілейна», війна Кремля після 1945 року. Серед них: виконання завдань в Україні, Сирії, Південній Осетії та Абхазії, Чечні, Таджикистані, Лаосі, Бангладеш, Камбоджі, Афганістані, Ефіопії, Мозамбіку, Анголі, В'єтнамі, Ємені, Єгипті, Алжирі, Угорщині, Кореї, Китаї та інших країнах і островах. При цьому, країна-агресорка «несла свій мир» у деякі держави по декілька разів.
І це лише офіційно визнані війни. Кремль у середньому одночасно майже в будь-який момент після 1945 року вів дві-три війни. Приблизно стільки ж було невизнаних війн. Наприклад, розпалювання війни в Нагірному Карабасі – не визнається Кремлем.
Так, «миролюбива» Росія підрахувала, скільки воєн розпочала після Другої світової – повний перелік тут.