Кооператив «Озеро» перетворюється на «Лебедине озеро»

У Путіна справи дуже погані. Учора мені кілька відео попалися про саміт... Путін потрапив у ситуацію, яку сам породив, виховав та виростив. Стояв, тупцював, чекав, нервував, намагався звернути на себе увагу всіма доступними способами. Навіть махав комусь і намагався вести діалог, активно жестикулюючи...

Був смішний і зганьблений.

Адже були ж часи...

Чекали на нього. Годинами. І він так, вальяжно, в розвалку, не соромлячись і не вибачаючись... Демонстративно...

А були ще часи, коли він шантажував увесь світ «другою» армією та зброєю, «яку ще не бачив світ»... Тримав Захід на гачку ядерною війною, газом, нафтою, золотом, хутром.

А ще були столи завдовжки зі стадіон. Де на одному кінці він, на іншому – Макрон чи Шольц, чи ще хтось із західних лідерів. Типу повинні знати своє місце.

Все скінчилося. Тепер підлещується перед Сі. Заглядає йому в обличчя, намагається впіймати погляд. Готовий вже навіть не продати, а задарма віддати частину Росії з її ресурсами... За підтримку. За визнання. За хоч якесь місце у світовому харчовому ланцюжку. А воно вже визначено. На виході із кишечника.

Путін – завершена пісня. Фашик, який загрожує Заходу і благає Схід не виганяти його з пісочниці.

Живемо в епіцентрі зміни парадигм. На очах завершується драма СРСР. ОДКБ тому приклад. Все скінчено. Диктатор це розуміє. Не хоче ухвалити. Але від його ухвалення вже нічого не залежить.

Залишилися лічені місяці. А може, й тижні.

Кооператив «Озеро» перетворюється на «Лебедине озеро».

Слава ЗСУ!