Як 20 років тому створювалась партія «Реформи і порядок»

Я був на тому з’їзді серед засновників партії. Мені - 25, я студіював політологію в Могилянці. Поряд – однодумці, попереду – розбудова України. Ми мали ідею та енергію працювати. 

Моє політичне становлення було пов’язане з партією. На той час, та й зараз, небагато можновладців, котрі мали виключно політичну кар’єру, і для мене особисто це – привід для гордощів. Бо ПРП була саме «кузнею кадрів» для всього демократичного ліберального середовища. Віктор Пинзеник, Ігор Гринів, Олена Кондратюк, Михайло Косів, Володимир Філенко, Мирослава Гонгадзе (Myroslava Gongadze), Борис Тарасюк, Сергій Соболєв, Тарас Стецьків, Микола Томенко, Сергій Терьохін, Олександр Доній, Володимир Бондаренко, Ihor Ostash, Ігор Коліушко, Volodymyr Kurennoy, Володимир Горбач, Volodymyr Bondar,Oleg Medunitsya, Vasiliy Amelchenko, Людмила Матюшенко, Оксана Грязнова, Yarema Oleksandr, Віктор Козак, Оксана Байталюк, Uliana Pemkovska, Андрій Денисенко, Леонід Ємець, Віталій Сташук, Sergiy Yevtushenko, Vladyslav Golub, Alex Gorgan, Андрій Ніцой, Larysa Nitsoi,Володимир Яворівський та багато інших (вибачте, друзі, кого не назвав) – люди, з якими я пов'язаний найкращим часом у житті. Ще – сотні та тисячі партійців, яких я знав вже як голова Виконкому ПРП.

Партія була дієвою та головне ідеологічною структурою. Ми не боялися брати відповідальність, завжди ініціювали об’єднання національних сил – бо розуміли, що тільки гуртом можна протистояти все ще надзвичайно сильним комуністам-соціалістам.

Власне, відсутність комуністів в українському парламенті та навіть на політичній мапі – це в тому числі і велика наша заслуга. Як і демократичні вибори та кілька дієвих про європейських Урядів України. Я з особливою теплотою згадую партійну роботу і вітаю всіх своїх колег.