Прецедент «ДТЕК-Західенерго». Чи загрожує реприватизація Ахметову?

    Продаж енергетичних активів в одні руки призвів до занепаду енергетики, переконані депутати
    У Верховній Раді зробили перший крок до реприватизації енергетичних об’єктів, майно яких розпродано з численними порушеннями антимонопольного законодавства. Першою під удар потрапила компанія «ДТЕК-Західенерго» – на переконання депутатів, уряд Азарова навмисно спрямував акції компанії до рук Рината Ахметова. Потім депутати
    • Наталка Прудка
    • 30 Травня, 11:00
    • Розсилка

    Продаж енергетичних активів в одні руки призвів до занепаду енергетики, переконані депутати

    У Верховній Раді зробили перший крок до реприватизації енергетичних об’єктів, майно яких розпродано з численними порушеннями антимонопольного законодавства. Першою під удар потрапила компанія «ДТЕК-Західенерго» – на переконання депутатів, уряд Азарова навмисно спрямував акції компанії до рук Рината Ахметова.

    Потім депутати займуться й іншими об’єктами, адже розпродаж державних активів в енергетиці не приніс користі ні державі, ні споживачам. Головна мета приватизації – залучення інвестицій на відродження галузі – зазнала краху. Відбулася надмірна концентрація акцій енергетичних підприємств у руках кількох олігархічних угруповань, мета яких – вкласти в реабілітацію електростанцій менше, а взяти прибутків якомога більше. У підсумку якість енергопостачання знижується, а тарифи стрімко зростають.



    У парламентській Спеціальній контрольній комісії з питань приватизації дійшли цілком логічного висновку: протягом 2012-2013 років, тобто за часів Януковича, відбувся цільовий розпродаж державного майна конкретним фінансово-промисловим угрупованням. Усе це робилося шляхом навмисного дроблення контрольних пакетів акцій енергетичних компаній. У результаті штучно занижувалась вартість компаній і відбувалась концентрація цих пакетів у руках вузького кола бізнес-угруповань, які вже були міноритарними акціонерами цих компаній. Створювалися неконкурентні умови приватизації енергетичних активів, які потім затверджувалися розпорядженнями уряду та наказами Фонду державного майна. Компанія «Західенерго» стала зразком неконкурентної приватизації – з дискримінаційними умовами конкурсу.

     «Шибениця» під офісом

    Блокаду львівського офісу «ДТЕК-Західенерго» з вимогою повернути в державну власність акції компанії громадські активісти провели ще в січні: тоді протестувальники розбили табір, принесли банери з карикатурами на Рината Ахметова та змайстрували імпровізовану шибеницею. Головна вимога – перевірити законність приватизації компанії за часів Януковича.

    Одразу ж розслідуванням зайнялися в парламенті, а вже у травні було оприлюднено перші результати. На засіданні парламентської Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (далі – Комісія) інформацію про виявлені зловживання оголосила ініціатор цієї справи – народний депутат Вікторія Войціцька. Під час бурхливих обговорень лунали пропозиції визнати, що здійснена в 2012 році приватизація державного пакета акцій (45,103%) «Західенерго» насправді була протиправною схемою заволодіння держмайном у неконкурентний спосіб.

    Депутати наголошували на наявних ознаках кримінальних діянь, адже сталося відверте порушення закону про приватизацію державного майна, а тому ця історія потребує ретельного розслідування. Доповісти про перші результати розслідування Комісія зобов’язала правоохоронні структури в червні-липні. Водночас Фонд державного майна, якому належить 25% акцій «Західенерго», зобов’язали перевірити виконання умов договору купівлі-продажу інвестором.

    «Ми розглянемо результати приватизації в енергетиці загалом, а першою справою шахрайської приватизації енергетичних об’єктів за часів Януковича буде компанія «Західенерго». Це доволі показовий приклад: штучно сформовані умови для потенційних учасників так званого конкурсу, де брала участь одна-єдина компанія з групи ДТЕК, яку потім і визнали переможцем», – заявила Вікторія Войціцька. Парламентар акцентує увагу на тому, що «умови приватизації було затверджено урядом виключно під ДТЕК. «Одразу зрозуміло, що зроблено це з метою  прибрати будь-яких інших учасників, включаючи й іноземних інвесторів», – переконана депутат. 

    ПАТ «ДТЕК Західенерго» – п'ята за потужністю енергогенеруюча компанія (4707,5 МВт – близько 9% від загальної потужності держави). До її складу входять Бурштинська, Ладижинська та Добротвірська ТЕС. Вироблена електроенергія експортується до Європи і частково реалізується в Україні. З 2002 року Бурштинська ТЕС синхронізована з європейською мережею UCTE (нині ENTSO-E), але відділена від єдиної енергосистеми країни, яка з 2001 року працює в паралелі з країнами СНД і Балтії. Після створення «Бурштинського енергоострова» почалася гостра боротьба за активи «Західенерго».

    Чому виграв ДТЕК?

    У 2012-му наближений до Януковича олігарх Ринат Ахметов переміг у боротьбі за активи «Західенерго». Після приватизації 45,103% акцій ПАТ «Західенерго» його компанією ДТЕК її загальна частка у статутному капіталі «Західенерго» зросла до 70%. Це забезпечило повний контроль активів та фінансово-господарської діяльності підприємства. Водночас ДТЕК став монопольним експортером електрики до Європи, де завжди платять вчасно, ще й у твердій валюті. 

    Річний обсяг експорту 2013 року сягнув майже $600 млн (10 млрд кВт-год), але з початком війни відбулося різке падіння. В 2016 році експортні поставки відновлено на рівні $152 млн, і цього року компанія продовжує відвойовувати раніше втрачені позиції. Щоправда, на п’яти Бурштинській ТЕС наступає атомний монополіст, електроенергія якого більш ніж утричі дешевша порівняно з тепловою генерацією.

    Починаючи з 2019 року до «Бурштинського енергоострова» обіцяє приєднатися НАЕК «Енергоатом» (другим блоком Хмельницької АЕС), плануючи втричі наростити експортний потенціал острова – з нинішніх 550 МВт до 1550 МВт з можливістю розширення до 2550 МВт. Про це неодноразово заявляв президент «Енергоатома» Юрій Недашковський. 

    У боротьбі за експортно орієнтовану «Західенерго» уряд Азарова забезпечив «зелену вулицю» компанії Ахметова. Затверджені розпорядженням Кабінету міністрів №930-р від 21 вересня 2011 року умови конкурсу були неприйнятними для решти потенційних покупців, адже постанова обмежувала участь у конкурсі тим покупцям, які раніше не володіли акціями «Західенерго». Крім того, потенційні покупці для участі в конкурсі повинні були подати документи, що підтверджують їх відповідність одній з таких кваліфікаційних характеристик:

    • «провадження протягом трьох останніх років діяльності з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період»;
    • «безпосереднє володіння протягом трьох останніх років понад 50% статутного капіталу юридичних осіб, які провадять діяльність з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період».  

    Уряд також зобов’язав потенційного покупця акцій «Західенерго» «використовувати вугілля, що видобувається в Україні, в обсязі не менше 70% обсягу палива, що використовується товариством для виробництва електричної та теплової енергії на пиловугільних енергоблоках, які перебувають у власності товариства на дату переходу до покупця права власності на пакет акцій».

    З огляду на те, що ДТЕК на той час була потужним виробником електроенергії та контролювала найбільш привабливі шахти з виробництва енергетичного вугілля, стає очевидним, що вищезгаданим розпорядженням №930 умови сформульовані таким чином, щоб придбання акцій було можливим лише заздалегідь визначеним суб’єктом.



    В результаті перемогла ДТЕК: енергохолдинг посилив своє монопольне становище на ринку і забезпечив надприбутки. У парламенті вважають, що заміна державної монополії на монополію однієї бізнес-структури створила об’єктивну загрозу енергетичній безпеці держави.

    Прийняті урядом та Фондом державного майна акти депутати розцінюють як грубе порушення норм законодавства про захист конкуренції згідно зі статтею 15  закону «Про приватизацію державного майна». В разі, якщо це буде доведено в судах, акції можна буде повторно продати за прозорими умовами конкурсу, що значно збільшить надходження до бюджету держави.

    На засіданні парламентської комісії депутати поінформували представників Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро та закликали звернути увагу правоохоронних органів на протиправність дій усіх посадових осіб, які сприяли заволодінню у неконкурентний спосіб державним майном ПАТ «Західенерго».

    Інвестиційні зобов’язання ДТЕК

    Фонд держмайна, якому досі належить 25% акцій «ДТЕК-Західенерго», має контролювати виконання умов договору, укладеного з ДТЕК. Однією з найважливіших стала вимога реалізації програми розвитку та технічного переоснащення «Західенерго».

    Зокрема, до 2016 року передбачена реконструкція енергоблоків усіх теплових  електростанцій – з метою приведення їх у відповідність до вимог Європейської мережі системних операторів (ENTSO-E) та нарощування потужності для Бурштинської ТЕС – на 50 МВт, Ладижинської – на 30 МВт. Крім того, до кінця 2015 року мала б завершитися реконструкція Ладижинської ГЕС, але, за даними Фонду держмайна, на кінець 2016-го ці зобов’язання інвестором не виконані.

    Депутати впевнені: якщо ж зробити повторну перевірку з залученням Міненерговугілля, то виявляться ще більші порушення умов договору, оскільки Фонд констатував лише невиконання зобов’язань щодо Ладижинської ГЕС. Тому парламентська комісія зобов’язала повторно перевірити виконання інвестиційних зобов’язань – і обов’язково з залученням профільного міністерства.

    Проте керівництво «ДТЕК-Західенерго» стверджує: всі зобов’язання виконуються в повному обсязі. «Вже реконструйовано два блоки Бурштинської ТЕС, зараз на реконструкції третій за рахунком. Ми підвищили потужність станції на 51 МВт, хоча за умовами – 50. З моменту приватизації у модернізацію інвестовано 1,3 млрд грн, інвестиційна складова в тарифі нараховувалася за постановою НКРЕКП», – розповів «Главкому» керівник «ДТЕК-Західенерго» Андрій Шумар.

    За його даними, починаючи з 2014 року два блоки Бурштинської ТЕС можуть постійно працювати для потреб України, а не лише на експорт до Європи. «Острів покриває потреби 3 млн українців – це Закарпатська, частина Івано-Франківської та Львівської областей. Зокрема, сьогодні 8-й блок Бурштину працює на Україну, він розвертається за командою диспетчера «Укренерго», – запевнив Шумар. Менеджер категорично спростував звинувачення в небажанні розвертати потужності острова на Україну з причини обмеження виробництва через дефіцит антрациту.

    І знову про Роттердам

    Ще одне потужне зловживання депутати виявили у вугільних схемах. Вугілля «ДТЕК-Західенерго» отримує з кількох джерел, проте найбільші обсяги купує на власних шахтах – у «ДТЕК-Павлоградвугілля». Але купівля здійснюється не напряму, а через свою ж прокладку – «ДТЕК-Трейдинг».

    «У цій прокладці осідають надприбутки холдингу, адже «ДТЕК-Павлоградвугілля» продавало вугілля за ціною близько 1077 грн за тонну (в 2016 році. – «Главком»), після чого для теплових електростанцій компанії «ДТЕК-Західенерго» ціна зростала до 2000 грн. Цьому є документальне підтвердження «ДТЕК-Павлоградвугілля», де написана ціна реалізації, обсяги реалізації, а також вказано, через яку структуру здійснюються продажі», – розповіла в розмові з «Главкомом» депутат Вікторія Войціцька, акцентуючи увагу на тому, що протягом минулого року середня ціна на електроенергію від теплової генерації зросла з 0,86 грн до 1,6 грн за 1кВт.год, тобто на 81%. 

    Депутати ще раз констатували: «Роттердам плюс» – це найбільша афера в українській енергетиці. Варто нагадати, що навесні 2016 року НКРЕКП ухвалила постанову №721 про поетапне зростання оптової ціни на електроенергію, запланувавши різке підвищення ціни на вугілля за формулою «Роттердам (API2) плюс вартість доставки до України». Таке подорожчання регулятор запроваджував нібито з метою заохочення теплових електростанцій імпортувати антрацит з-за меж України, але в дійсності вугілля купували там, де воно дешевше: антрацит везли з окупованої території, а газове вугілля – з українських шахт. Але в тарифах на теплову електроенергію вугілля рахувалося як завезене з Роттердама, тому коштувало приблизно 2000 грн за тонну, тобто вдвічі дорожче, ніж було насправді.

    Парламентська Спеціальна контрольна комісії з питань приватизації продовжить розпочате  розслідування махінацій з приватизацією в енергетиці, але не факт, що воно завершиться справедливими судовими рішеннями. А от Україна без світла – це реальний сюжет не лише з недалекого минулого, а й не виключено, що і з майбутнього. Розпочатий у 1990-х роках процес приватизації здійснювався під лозунгом залучення інвестицій, а реально – на користь олігархічних угруповань, які не поспішають вкладати великі кошти у відновлення зношених енергоблоків та інфраструктури. 

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ