Чи буде ефект від нових санкцій, які мають вступити в силу?
У середу, 2 серпня, президент США Дональд Трамп підписав підтриманий двома палатами Конгресу США законопроект про санкції проти Росії, Ірану і Північної Кореї. У заяві про підписання, пише Bloomberg, «йдеться про занепокоєння Трампа щодо законопроекту, зокрема, через те, що він зазіхає на президентську владу і може завдати шкоди здатності США працювати з союзниками». Як відомо, законопроектом, зокрема, пропонується заборонити президенту США послаблювати санкції або істотно змінювати американську політику щодо Росії без схвалення Конгресу. Також, проект передбачає додаткові обмеження на участь американських громадян і компаній у співпраці з російським енергетичним сектором, зокрема, у сфері будівництва Росією трубопроводів.
Власне кажучи, вибору – ухвалити законопроект чи ні - у Трампа фактично не було. Палата представників Конгресу США схвалила нові санкції проти Росії вражаюче одноголосно: 419 голосів за 436-ти, проти висловилися лише троє. За умов такої одностайності навіть якби президент США наклав вето і документ був би скерований на повторне читання, члени Конгресу знову проголосували б «за» і тоді закон вважався би прийнятим.
Можливо, саме через визначену наперед долю документу Росія вирішили діяти на випередження і ще до офіційної ухвали санкцій запровадила нові обмеження проти США. Зокрема, РФ заборонила американським дипломатам користуватися дачею у Срібному Бору і складом у Москві. Крім того, йдеться про суттєве скорочення присутності американських дипломатів у Москві - МЗС Росії заявили, що до 1 вересня Вашингтон має скоротити кількість дипломатів до 455, а російський президент Володимир Путін заявляє, що Росію мають залишити значно більше - 755 дипломатів США.
Незважаючи на те, що підписання Трампом прийнятого законопроекту було очікуваним, воно викликало бурхливу реакцію у західних та російських ЗМІ.
Американське видання The Washington Post зауважує, що Трамп назвав деякі частини документа «явно неконституційними», і дав зрозуміти, що може проігнорувати його положення, що «стосуються територіальної цілісності України і відмови видавати візи іноземцям, щодо яких застосовується ця резолюції». Газета наводить коментар експерта Майкла Гленнона (флетчерівська школа юриспруденції і дипломатії) про те, що жодних порушень основного закону США у документі немає. «Очевидно, це помилкове трактування його конституційних повноважень. У Конгресу дуже широкі повноваження у зовнішній торгівлі - йому відкрито дана влада регулювати торгівлю з зарубіжними країнами. Він міг би при бажанні ввести ці санкції, не надаючи президенту повноважень вирішувати будь-які відхилення від них», - зазначив юрист.
«Те, як законодавці солідарно зв'язали Трампу руки в ситуації з санкціями проти Росії, відображає зростаючу стурбованість позицією Білого дому щодо Москви - позицією, яку критики називають наївною. Трамп продовжує сіяти сумніви в тому, що за спроби втручання в американські вибори Росія виключно відповідальна», - пояснюють автори.
На думку авторів журналу The American Conservative радощі прибічників санкцій проти РФ є необґрунтованими – мовляв, Конгрес не бере до уваги історію цієї «невдалої» практики. «Санкції можуть спричинити труднощі для режиму, проти якого вони скеровані, і серйозно зашкодити людям цієї країни, але вони рідко заохочують режим здатися або принаймні піти на значні поступки», - пише видання.
«Здається, що економічні санкції стали звичкою, перетворюючись на улюблений інструмент у зовнішньополітичному арсеналі Вашингтона. Вони створюють ілюзію помірності, є чимось середнім між суто дипломатичними та військовими методами… Найбільш тривожним є те, що санкції лише спровокують Москву і погіршити нову холодну війну. Визнання Росією свого втручання у перебіг виборів у США 2016 року малоймовірне. Дещо вірогідніше, що Росія відмовиться від союзних сепаратистів на сході України, і немає жодної можливості, щоб вона пішла з Криму», - йдеться у статті.
У свою чергу видання Chicago Tribune називає антиросійські економічні санкції «скоріше символом, ніж рішенням», однак підкреслює: вони потрібні. «Той, хто очікує великих результатів від запровадження нових санкцій проти Росії за втручання у вибори 2016 року, які президент Дональд Трамп неохоче підписав в середу, мабуть, буде розчарований. Але це не означає, що санкції - помилка. Показати, що Володимир Путін не може безкарно атакувати нас, все одно варто».
Політолог з Корнельського Університету Джонатан Кірхнер в коментарі виданню зауважив: санкції «прояснюють американську позицію щодо російського втручання у вибори, ілюструють, що такі дії принесуть реальні втрати, можливо, мотивують тих, чиї інтереси будуть безпосередньо порушені, переглянути свої внутрішні політичні розрахунки і передають усі ці меседжи іншим гравцям».
Європейські ЗМІ неоднозначно поставилися до посилення Америкою антиросійських санкцій. В першу чергу – через те, що обмеження зачіпають і їхні інтереси. Зокрема, обмеження торкнуться проектів, до яких також залучені європейські компанії, що співпрацюють із країною-агресором в енергетичному секторі. Серед інших, це «Голубий потік» (Eni та «Газпром»), нафтопровід «Каспійський трубопровідний консорціум» (Shell, Eni та «Роснефть»), «Північний потік-1» (різні європейські компанії та «Газпром»), «Північний потік-2» (різні європейські компанії та «Газпром»), розширення «Сахалін-2» (Shell та «Газпром»), «Шах-Деніз» та «Південно-Кавказький трубопровід» (ВР та «Лукойл»).
Так, Єврокомісія готова вжити заходів проти американської влади, якщо закон щодо введення нових санкцій проти Кремля містить пункти, що можуть нашкодити економічним інтересам ЄС. Очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер нагадав, що Конгрес США зобов'язався застосовувати санкції щодо Росії тільки після консультації зі своїми союзниками. У разі, якщо санкції зашкодять європейським компаніям-партнерам РФ у сфері енергетики, ЄС негайно відреагує.
Австрійське видання Die Welt підкреслює – нові антиросійські санкції будуть мати довгограючі наслідки для РФ. Видання цитує незалежного політолога Лілію Шевцову: «Спроба втрутитися в президентські вибори в США стала другою стратегічною помилкою Кремля після анексії Криму». «Нездатність прорахувати міжнародні наслідки обох « гамбітів» свідчить про те, що Кремлю не вистачає відповідної експертизи і стратегічного мислення», - зауважує експерт.
Крім того, вказує Die Welt, відтепер унеможливлена угода між Трампом і Путіним. «Тепер президент США не зможе в односторонньому порядку скасовувати санкції, їх термін не визначений, до того ж ніхто не гарантує, що вони будуть переглянуті, якщо Москва прийме певні кроки». «Тим самим вони стають не інструментом впливу на політику Путіна, а покаранням за анексію Криму і війну на сході України», - йдеться у статті.
У свою чергу Польща підтримала нові американські санкції проти Росії. «Польща вітає підписання законопроекту президента США Дональда Трампа, який підтримує поточну політику санкцій Сполучених Штатів щодо Російської Федерації», - йдеться в повідомленні пресс-служби МЗС Польщі. Також зазначено, що санкції проти російського енергетичного сектору, в тому числі компаній, що беруть участь в проекті «Північний потік-2», відповідає стратегічним інтересам польського регіону Центральної та Східної Європи. Вона також може сприяти більшій диверсифікації поставок енергоносіїв в Європейський Союз.
У Росії очікувано болісно сприйняли звістку про підпис Трампа під тексто документу. Прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв на своїй сторінці у Facebook написав: «Надії на поліпшення наших відносин з новою адміністрацією США більше немає. Адміністрація Трампа показала повну імпотенцію, принизливо передаючи виконавчі повноваження Конгресу, що змінює баланс сил в американських політичних колах».
До слова, про те, що Медведєв називає «повною імпотенцією», днями написало видання Timeу статті «Путін не розуміє меж влади Трампа». «У кожній спробі зав'язати дружбу із Заходом президент Володимир Путін, здається, чекає, що лідери інших країн зможуть подолати всі обмеження своїх повноважень, так само, як і він у Росії. І вони завжди його розчаровують. Хоча ніхто не зробив це так видовищно, як президент США Дональд Трамп», - йдеться у статті.
Пропагандистські ЗМІ вибухнули обуренням. Lenta.ru опублікувала статтю із заголовком «Расширение хамства». У статті поданий традиційний меседж, який щоразу транслюють російські ЗМІ у випадку посилення санкцій: негативного ефекту росіяни не відчують, а з певними проблемами, які все-таки можуть виникнути, допоможуть боротися союзники (в даному випадку – постраждалі від можливого закриття проекту «Північний потік-2» європейці). Видання цитує аналітика Богдана Зварича: «нові санкції не стануть серйозною загрозою для банківського сектора: у ньому є достатньо ліквідності, і, якщо це буде необхідно, підтримає Центральний банк». «Але напад на трубопровідні проекти може стати значною проблемою для компаній, які їх реалізують. Зокрема, вони можуть розбити проект «Північний потік-2». Однак Європа буде протистояти цьом», - сказав він. Зварич вважає, що ЄС зробить все можливе для завершення проекту.
ТАСС опублікувало матеріал «Трамп одобрил новые санкции против РФ, призывая Москву к партнерству». Видання назвало документ «неконституційним і спішнім», педалюючи тему так би мовити незаконності певних положень, що містяться у ньому, які американські юристи вже спростовували. ТАСС акцентувало на іншому меседжі: видання не полишає надії, що Москва все-таки може розраховувати на прихильність та допомогу Трампа у майбутньому. «Глава держави, підписавши підпис під текстом, буквально впав з критикою законодавців і намагався не відрізати діалог з Москвою», - йдеться у статті.
З усього зрозуміло: Путіну не вдасться досягти бажаних цілей завдяки хорошим стосункам (чи їх видимості) з Трампом. Останній зможе лише заспокоїти чи щось пообіцяти, однак реальну політику по відношенню до Росії здійснюватиме Конгрес.
Читайте також статтю «Главкома» «Нові санкції: не лише проти Росії, а й проти Трампа?»
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0