Поезія про Томос

ТОМОС!!!

Ще трохи сили,
Ще трохи віри,
І стрепенеться
Жива душа!
Й вовчища втратять
Овечі шкіри
І позолоту
Візьме іржа…

Сичати будуть
Підступні змії,
Зайдеться в гніві
Ординська рать,
Але засяяють
Хрести Софії
Вогнем незгасних
Святих багать!

Криваві чари,
Прогнилі пута. 
Солодкі сльози 
І молитви…
Гірке прозріння,
Сумна спокута -
«Геть від Росії!
Геть від Москви!»

Ми повертаєм 
Свої святині,
Своїх героїв
І власний шлях.
А ви – лишайтесь
В своїй гордині
І сійте злобу
По всіх світах!

Зерна немає 
В пустій полові.
Де згасло світло
Там лиш пітьма…
А, де немає
В душі Любові,
Там точно Бога
Давно нема…