Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Він не хотів митрополії Константинополя. Досьє на нового предстоятеля УПЦ

    тема дня
    • Михайло Глуховський Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/epifaniy.jpg" alt="Блаженнійший Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України" itemprop="image" width="" height="" /> - Він не хотів митрополії Константинополя. Досьє на нового предстоятеля УПЦ
    Блаженнійший Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України

    У 39-річного митрополита Епіфанія під час голосування було два головних конкуренти

    15 грудня близько 18:00 дзвони Софійського Собору сповістили благу звістку: Об’єднавчий собор завершив свою роботу і обрав предстоятеля нової Помісної церкви. Натовп на площі перед старовинним храмом чекав на це повідомлення майже 10 годин.

    Першим громаді ім’я нового лідера православних українців митрополита Епіфанія (в миру Сергій Думенко) виголосив міністр культури Євген Нищук. Він виконував традиційну для себе роль майданного діджея на сцені впродовж усього дня. Відразу ж перед народом з’явилися президент Петро Порошенко з самим митрополитом. «Дозвольте представити вам новообраного предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія. Саме йому випадає почесна місія поїхати до Стамбулу та отримати Томос», - повідомив  глава держави. Поїздка має відбутися напередодні Різдва, 6 січня.

    Цікавий факт. Ще п’ять років тому, Епіфаній у одній зі своїх статей зазначав: «Нас не задовольняє й те, щоб ми стали екзархатом чи митрополією Константинопольського патріархату. Бо тоді будуть дві визнані українські церкви: Українська православна церква Московського патріархату і Українська православна церква Константинопольського патріархату. А де ж тоді буде справжня Українська православна церква?». Такого сценарію вдалося уникнути. Україна отримала автокефальку церкву і Епіфаній став її провідником.


    Об’єднавчий собор у Софійському Соборі, 15 грудня 2018 року (фото прес-служби президента)
    Об’єднавчий собор у Софійському Соборі, 15 грудня 2018 року (фото прес-служби президента)

    Як проходив Об’єднавчий собор

    За даними джерел «Главкома», предстоятельство Епіфанію дісталося не так просто, як і прогнозувалось напередодні. У першому турі майже 200 делегатів (64 єпископи, які прибули на Собор з кліриком і мирянином) шляхом закритого голосування з усіх присутніх архієреїв визначили трійку лідерів: митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній (УПЦ КП), митрополит Луцький і Волинський Михаїл  (УПЦ КП), митрополит Вінницький і Барський Симеон (УПЦ МП).

    У другому турі мали право голосувати лише єпископи. Митрополит Михаїл взяв самовідвід, відмовившись конкурувати у другому турі з кандидатом від рідної УПЦ КП. «Залишилося два лідери. Оскільки усі інші набрали дуже мало голосів, а у другому турі мало бути три кандидати, потрібно були знайти людину, яка би формально зголосилась балотуватись. Так у бюлетені з’явилась кандидатура владики Володимира (вікарний єпископ УАПЦ Володимир (Черпак)», - розповів на правах анонімності «Главкому» один із учасників Об’єднавчого собору. Цікаво, що до Собору очільник УАПЦ митрополит Макарій у численних інтерв’ю запевняв, що представники УАПЦ не братимуть участь у виборах предстоятеля єдиної церкви. «У другому турі Епіфаній із значним відривом у близько 20 голосів став предстоятелем», - розповів «Главкому» архієпископ Драгобицький і Самбірський колишньої УПЦ КП Яків. Тим часом в мережею вже ширяться інші не підтверджені дані, за якими розрив був не таким величезним.

    «Найскладніше було почати Собор. Оскільки потрібно було ухвалити рішення про розпуск двох церков – УПЦ КП і УАПЦ. Це була умова з боку голови Собору і екзархів», - розповів архієпископ колишньої УПЦ КП Євстратій (Зоря). З його слів стає зрозуміло, що верхівки церков, які ліквідовувались розуміли, що результат Об’єднавчого собору не гарантований, тому їм не завжди було легко прийняти рішення про ліквідацію. «Тут у мене в портфелі два оригінали документу, згідно якого Київського патріархату тепер немає як юридичної реалії. Оскільки це все тепер частина єдиної церкви», - доводить владика Євстратій, що процес таки завершений, і демонструє чорний шкіряний портфель.



    Окрім обрання предстоятеля нової церкви Собор мав затвердити і її Статут. Текст проекту документу з’явився у ЗМІ ще зранку. Як розповіли «Главкому» учасники зібрання, його ухвалили у редакції, яку роздали присутнім, без змін. Головуючий на Соборі митрополит Еммануїл, делегований Константинополем, визнав, що документ недосконалий і потребуватиме змін. Але ці зміни слід буде вносити вже після отримання Томосу. «Цей Статут - це тільки база, речі, які відповідають тексту Томосу», - заспокоюють учасники Об’єднавчого собору.

    Важливим також було рішення надати предстоятелю ліквідованої УПЦ КП Патріарху Філарету статус почесного патріарха нової Єдиної церкви. Згідно із прийнятим Статутом він є першим після предстоятеля членом Синоду. Тобто Святіший Філарет залишається у керівництві церкви, служитиме у Володимирському соборі. Окрім нього у Синоді буде ще 11 єпископів + предстоятель. Постійними членами окрім Філарета будуть митрополит Макарій, який до цього очолював УАПЦ, та митрополит Симеон, один з двох архієреїв УПЦ МП, що прийшли на Собор. Решта членів проходитимуть ротацію щопівроку.


    Президент України Петро Порошенко та Митрополит Київській і всієї України Епіфаній
    Президент України Петро Порошенко та Митрополит Київській і всієї України Епіфаній

    Предстоятель із закордонною освітою

    39-річний митрополит Епіфаній на відміну від своїх старших конкурентів на виборах предстоятеля не навчався у духовних школах у Росії. Він народився 3 лютого 1979 року в селі Волково Іванівського району Одеської області. Але дитинство і юність майбутнього предстоятеля пройшли на Буковині, в селі Стара Жадова.

    Після школи Думенко вступив до Київської духовної семінарії, де навчався у 1996-1999 роках. Закінчив її за першим розрядом. Згодом навчався в Київській духовній академії (1999- 2003 рр.), захистив кандидатську дисертацію на кафедрі церковного права з темою: «Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їх характеристика». Вчена рада Академії присвоїла йому вчений ступінь кандидата богословських наук.



    З 2003-го два роки обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького Даниїла, якого називав своїм наставником. Після смерті Даниїла у 2005 році на якийсь час зупинив церковну кар’єру. У 2006-2007 роках навчався в Афінському національному університеті (Греція) на філософському факультеті. Повернувшись до України, почав викладати у Київській православній богословській академії. Його також призначили завідувачем Кафедри філології цього навчального закладу. У грудні 2007 року архієпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній (на честь святителя Епіфанія Кіпрського).

    Після цього почався новий етап кар’єри майбутнього предстоятеля автокефальної церкви. І заступництво і покровительство Святійшого Філарета у долі Епіфанія не потребує зайвих доказів. У 2010-му він став єпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським, керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією та ректором Київської православної богословської академії. Наступного року отримав звання професора Київської православної богословської академії. А ще за рік, у 2012-му захистив докторської дисертації на тему «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання», після чого спеціалізована Вчена рада Київської православної богословської академії присвоїла Епіфанію науковий ступінь доктора богословських наук.


    Патріарх Філарет та Митрополит Епіфаній. Свято Водохреща, 19 січня 2018 року
    Патріарх Філарет та Митрополит Епіфаній. Свято Водохреща, 19 січня 2018 року

    Права рука патріарха

    Та найбільш визначальний кар’єрний етап почався у Епіфанія 5 років тому. 28 червня 2013 року на Помісному соборі УПЦ КП митрополит Епіфаній був визначений Церквою патріаршим намісником. Він обійняв новостворену посаду у церкві Київського патріархату. Необхідність утворення нової посади було викликано станом здоров’я патріарха Філарета, казали одні. Офіційно УПЦ КП це заперечувала, пояснюючи посаду намісника тим, що відбувається зближення з УПЦ МП і в разі неможливості нести служіння патріархом Філаретом без обрання нового предстоятеля церкви Київського патріархату намісник зможе виконувати усі обов’язки очільника УПЦ КП і вступити в переговори про об’єднання з УПЦ МП. Тоді Епіфаній зізнавався, що рішення архієрейського, а потім і помісного соборів було для нього несподіванкою. До цього призначення Епіфаній очолював Переяслав-Хмельницьку єпархію, яка охоплювала лише лівобережну Київщину та мала 100 парафій. Але потім він став митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Білоцерківським, тобто став очільником єпархії, до якої входило майже 500 парафій. Таким чином Переяславська єпархія стала однією з найбільших єпархій Київського патріархату.


    Голова верховної Ради Андрій Парубій, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній та Президент України Петро Порошенко
    Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній та Президент України Петро Порошенко

    Найяскравіші цитати  Епіфанія

    «Нам небайдуже те, що відбувається в середині УПЦ МП. Ми ж розглядаємо їх як братів, що рано чи пізно будуть із нами в єдиній помісній Церкві.

    «Україна молода», 19.06.2013

    «…Історичну правду перекрутити неможливо. І ми свідчимо, що рівноапостольний князь Володимир Великий був київським князем і хрестив Русь саме в Києві. Москви тоді навіть як населеного пункту не було!» 

    «В Україні ми маємо певні регіональні відмінності – на Заході люди більш релігійні, а на Сході – менш. Це пов’язано з роками панування атеїстичної ідеології». 

    «Серед улюблених художніх творів – книга Генрика Сенкевича Quo vadis чи «Камо грядеши». Гортаю прекрасне повне видання в одному томі Григорія Сковороди. Там багато християнської мудрості».

    «…від РПЦ нам надходять пропозиції щодо об’єднання. Та вони не підходять, бо ми не бажаємо бути під омофором Московської патріархії. Нас не задовольняє й те, щоб ми стали екзархатом чи митрополією Константинопольського патріархату. Бо тоді будуть дві визнані українські церкви: Українська православна церква Московського патріархату і Українська православна церква Константинопольського патріархату. А де ж тоді буде справжня Українська православна церква?»

    «Релігія в Україні». 21.10.2013

    «Навряд чи без його підтримки (Вадима Новинського) обходяться численні інформаційні та інші проекти, пов’язані з цією церквою (УПЦ МП), мета яких – підтримка проросійських настроїв у Церкві Московського патріархату та розпалювання ворожнечі проти інших Українських церков»

    «Наших воїнів на передовій та мирних жителів у палаючому Донбасі вбивають не російські кулі, міни чи гради. Вбивають ідеї «Русского мира», які спрямовують руки агресорів на постріл».

    «УПЦ МП треба очиститись від кремлівських паразитів, тоді лише УПЦ МП стане здоровішою, діалог про церковну єдність – продуктивним, а єдина Помісна Українська Церква – реальністю».

    Стаття авторства Епіфанія: «Чи довго ще в українських душах буде нишпорити рука Москви?», грудень 2015 року

    Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ