Українізація? Ми однозначно пішли хибним шляхом

Ми однозначно пішли хибним шляхом.

Не треба було ні в якому разі примушувати наших російськомовних чиновників говорити українською.

Не треба було змушувати російськомовні групи чи співаків співати українською.

Не треба було вимагати від російськомовних видань і телеканалів переходу на українську мову.

Все, що робиться з примусу - є даремним.

Якщо людина не перейшла на українську мову з волі власного серця чи поклику душі, то все інше - фальш, пристосуванство і кон"юктура, які ніколи не дадуть доброго плоду, а лише добряче зашкодять Україні. В якій би пропорції не змішали ми мед і дьоготь - все одно продукт буде зіпсованим.

Щоправда, є, а чи точніше - було ще два гіпотетичні варіанти, якими Україна не спромоглася скористатися.

Перший. Не дозволяти блокувати чи ізолювати інформаційно - кращих представників української еліти і носіїв мови - письменників, філософів, поетів, співаків, акторів, а навпаки - дати їм максимально широку трибуну, щоб усі інші чули, бачили, порівнювали - і тягнулися за високими мовними стандартами, закладеними в їхній творчості.

У нас же навпаки - була запущена програма розмивання стандартів і дискредитації всього справжнього українського. А згодом пішов процес повної підміни - коли «українодумаючих» замінили «україномовними».

Якщо ви не розумієте різницю між першим і другим, то це біда.

Другий спосіб: радикальний. Треба було різко і тотально ввести тест з українознавства. Достатньо було б п"яти-шести запитань, аби зрозуміти, що людина не може займати в цій країні значимих посад і впливати на її майбутню долю.
Приклади - Ізраїль, країни Балтії. Навіть в США, щоб отримати громадянство ви, окрім мови, маєте знати історію США та політичну систему цієї країни.

Введеня такої радикальної переатестації дозволило б хоча й болісно, але швидко відсторонити від керування Україною її недоброзичливців.

Єдина умова - для цього до влади мав би прийти справді УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ, неважливо, чи демократичним шляхом чи шляхом військового перевороту.

Він мав би не зважати на зойки і провокативні заяви в обмеженні демократії та свободи слова - оголосивши на два роки ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД ДЕРЖАВООЧИЩЕННЯ.
І нічого антигуманного в цьому не вбачаю - світ знає такий досвід.

Розумію, що другий радикальний варіант більше схожий на «4 сон Віри Павлівни» (погугліть Чернишевського!) Однак, розглядаючи з аналітичної точки хору саме нинішню українську ситуацію, не важко зрозуміти, куди приведе нас ця катастрофічна експонента.

Скоріше всього, замість однієї, Соборної, буде кілька Україн - зовсім різних за суттю, в залежності від того, що вкладатимуть у цю стару назву новітні претенденти на Булаву - Гетьмани, а чи Гутмани.

У мене все.