Ліберальна Україна та концтабір «русского міра»
Найцікавіше, що якраз вільні вибори, політична конкуренція та правова держава - можливі лише в сильній та суверенній Україні
«Україна буде або соціалістичною, або не буде ніякої». Фраза, яку приписують прем'єр-міністру УНР часів Директорії Борису Мартосу, влучно відображає світогляд деяких сучасних діячів. Достатньо лише замінити «соціалізм» на «лібералізм».
Нинішня владна верхівка своєю бездарною політикою, корупцією та безкінечними договорняками з ворогом робить все для наближення промосковського реваншу. Але цей реванш цілком може відбутися під неочікуваним ідеологічним соусом.
Сто років тому в Україні перемогли мартоси, винниченки та їхні ілюзорні прожекти. Міхновський та Болбочан з їх реалістичним та тверезим націоналізмом явно програвали у глядацьких симпатіях. Результат сумновідомий.
Свої мартоси і винниченки в той час були і у Фінляндії, Польщі, Литві, Латвії, Естонії. Але там були свої Манергейми, які не дали п'ятій колоні, фанатикам-деструкторам та щирим ідіотам зруйнувати все і відкрити ворота ворогу.
Найцікавіше, що якраз вільні вибори, політична конкуренція та правова держава - можливі лише в сильній та суверенній Україні.
А той, хто сповідує принцип «Україна ліберальна, або ніяка» - сам не встигне спам'ятатимя, як опиниться в концтаборі «русского міра».