На скільки впала українська економіка в 2022 році

Економічна ситуація

За підсумками року падіння реального ВВП в Україні найімовірніше не перевищить 35%. Падіння могло б бути більшим, якби не функціонування зернового коридору. Оскільки понад 2/3 українського аграрного експорту здійснюється через порти (морським та річковим транспортом), це надало значну підтримку економіці. Загалом за 10 місяців від початку повномасштабної війни з України відвантажено понад 36 млн тонн агропродукції, а при подальшому функціонуванні «зернового коридору» у 2022/23 МР експортний потенціал зернових оцінюється в 40,3 млн тонн, що на 23% менше ніж в 2021/22 МР.

Водночас завдяки зовнішній підтримці та виваженій економічній політиці уряду та НБУ вдалося зберегти керованість економіки в надзвичайно складних умовах: критичні видатки бюджету (оборона, соц. захист, заробітні плати тощо) профінансовано в повному обсязі; інфляція залишилась контрольованою, а інфляційні очікування демонструють ознаки стабілізації; забезпечено фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок змішаних джерел, а не лише через емісію; банківська система (в т.ч. платіжна система) продовжила безперебійне функціонування навіть в перші дні повномасштабного вторгнення.

Перспективи зростання в наступному перебувають під впливом надзвичайно високого рівня невизначеності, що спостерігається в економіці в умовах повномасштабної війни. Як зазначалось раніше, постійні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру призвели до поступового погіршення прогнозів зростання як за підсумками цього року, так і на 2023 р. Ще в листопаді уряд погіршив прогноз зростання реального ВВП в 2023 р. з 4.6% до 3.2%, а подальші удари по енергосистемі можуть погіршити динаміку валового внутрішнього продукту України на 2023 рік на 3-9 в. п. Таким чином, за підсумками 2023 р. прогнози щодо помірного зростання можуть бути переглянуті у бік подальшого падіння. Це актуалізує потребу успішного проходження Моніторингової програми за участю ради директорів для України (PMB), яку остаточно затвердив МВФ 19 грудня. Успішне завершення програми дозволить забезпечити надійну макроекономічну рамку для отримання необхідного фінансування від інших донорів та поступового переходу до процесу післявоєнного відновлення.

Бюджетна сфера

Шляхом продажу ОВДП на аукціонах з їх розміщення міністерством фінансів упродовж січня-листопада 2022 року було залучено до державного бюджету України 140,8 млрд. гривень (з яких 95,2 млрд. гривень на строк до 1 року), 1,6 млрд. доларів США та 0,9 млрд. євро. Середньозважена доходність гривневих запозичень за 11 місяців 2022 року становила 11,96%, запозичень в дол. США – 3,89%, в євро – 2,70%.

При цьому, вартість державних запозичень упродовж року зростала. Зокрема, під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 20.12.2022, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 6 млрд. гривень на строки від 6 місяців до 2 років із дохідністю від 14% до 19,5% (без змін порівняно із попереднім аукціоном), а також 208 млн. доларів США (на 6 міс. із дохідністю 4,25%). Середньозважена дохідність нових гривневих запозичень становила 18,1%.

Водночас сальдо внутрішніх боргових операцій уряду з початку повномасштабної війни було від’ємним, зокрема з 1 по 26 грудня – на понад 15 млрд. гривень. Загалом, із початку повномасштабної війни станом на 26 грудня 2022 р. Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 213,3 млрд грн, 2,4 млрд. дол. США та 662,6 млн євро, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 149,8 млрд грн, 1,7 млрд. дол. США та 977,3 млн євро.

Основними джерелами фінансування державного бюджету за період з 24 лютого 2022 року по 21 грудня виступали військові облігації, кредити від Міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти. Зокрема, від розміщення ОВДП на внутрішньому ринку до державного бюджету надійшло 238,1 млрд. гривень (в усіх валютах у гривневому еквіваленті), а за рахунок їх придбання Національним банком – 400 млрд. гривень. Країнами-найбільшими партнерами за програмами грантової та кредитної підтримки у 2022 році були Сполучені Штати (майже 12 млрд. доларів США), Європейський Союз (близько 8 млрд. доларів США), Канада ($1,9 млрд.) , Німеччина ($1,6 млрд.) та Велика Британія ($1,1 млрд.). Також було залучено $2,7 млрд. від МВФ, $1,1 млрд. від Світового банку та $0,7 млрд. – від ЄІБ.

В основному завдяки придбанню Національним банком державних цінних паперів на суму 400 млрд. гривень обсяг державних цінних паперів в обігу з початку повномасштабної війни збільшився на 328.6 млрд. гривень. Фізичні особи збільшили свій портфель ОВДП з початку війни на 5 млрд. грн. Натомість банки скоротили свої вкладення у державні цінні папери на 51 млрд. грн, юридичні особи – на 4,6 млрд. грн., нерезиденти – на 16,4 млрд. грн.

Валютний ринок

На міжбанківському валютному ринку продовжує домінувати попит на іноземну валюту з боку клієнтів банків, що обумовлює потребу у проведенні Національним банком валютних інтервенцій для збалансування ринку. Так, минулого тижня обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком на МВРУ становив 441 млн. доларів США, а з початку року – понад 23 млрд. доларів США.

Збільшенню попиту на іноземну валюту «сприяє» розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. Так, незважаючи на профіцит поточний рахунок платіжного балансу, який за десять місяців 2022 року становив майже 8 млрд. доларів США, дефіцит зовнішньої торгівля як товарами, так і послугами у жовтні продовжував зростати, перевищивши за січень-жовтень 2022 р. 10 млрд. доларів США за торгівлею товарами та 7 млрд. доларів США – за торгівлею послугами. Натомість суттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (11,8 млрд. доларів США за 10 міс. 2022 р.) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління (11,7 млрд. доларів США за 10 міс. 2022 р.).

Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-жовтні 2022 року становили 488 млн. доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (896 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (318 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення  заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-726 млн. доларів США). Водночас обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за 10 місяців 2022 року сягнув майже 10 млрд. доларів США, що може свідчити про затримки із поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій.

Важливим фактором підтримки збалансованості валютного ринку є надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, у грудні до Державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі 2 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки, надані через Цільовий фонд Світового банку у рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Залучене грантове фінансування буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та заробітних плат працівникам цивільного захисту, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій. Україна також отримала від Канади 500 млн канадських доларів (екв. 367 млн доларів США) відповідно до кредитного договору між Україною та Канадою. Загальна сума кредиту, який надається на пільгових умовах через адміністративний рахунок Міжнародного валютного фонду, становить 1,95 млрд канадських доларів (екв. 1,432 млрд доларів США). Минулого тижня було підписано Угоду про надання Україні четвертого додаткового фінансування у рамках реалізації проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Кредитні кошти на суму 500 млн. доларів США будуть надані на пільгових умовах під гарантії Великої Британії: термін погашення кредиту – 18,5 років з п’ятирічним пільговим періодом. Процентна ставка – 0,25 % річних.

Фінансовий сектор

За оперативними даними Національного банку обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору з початку року збільшився на 5,2% (у листопаді – зменшився на 0,9%), тоді як кредитування підприємств в іноземній валюті скоротилося понад як на чверть з початку року через більш високі кредитні та валютні ризики та ускладнення експортної діяльності. Підвищення кредитних ризиків через погіршення платоспроможності позичальників-фізичних осіб обумовлювало згортання банківського кредитування у цьому сегменті – на 8,4% з початку року та на 0,8% у листопаді.

Водночас гривневе фондування банків у листопаді продовжувало зростати через значні видатки Уряду на оборону та соціальні цілі: гривневі депозити корпорацій за місяць зросли на 3,0%, відновившись до рівня початку року. Водночас залишки на депозитних рахунках фізичних осіб з початку року збільшились на 22,7% (у тому числі, у листопаді – на 2,4%). Це дозволяло банкам досить мляво підвищувати ставки за депозитами домогосподарств, які з початку року зросли лише на 5,5 в. п. (до рівня близько 10%), залишаючись суттєво нижчими від темпів зростання споживчих цін.

Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за 11 місяців 2022 року зросли на 28,3% до відповідного періоду минулого року та становили 135,5 млрд. гривень. Натомість чисті комісійні доходи банків у січні-листопаді 2022 року скоротилися на 14,5% порівняно з відповідним періодом минулого року та становили 44,5 млрд. гривень. Рентабельність капіталу банків за результатами січня-листопада підвищилася до 9,3%, проте залишається суттєво меншою від довоєнного періоду, коли її значення перевищувало 30%.

В результаті у січні-листопаді 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 19,4 млрд. гривень (+8,5 млрд. гривень у жовтні). Покращення фінансового результату банків, починаючи з 3 кварталу 2022 року, мало місце через переоцінку вартості цінних паперів в портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні, що збільшило їх позитивний фінансовий результат за відповідною статтею на 30,3 млрд. гривень у липні-листопаді 2022 р. Натомість збільшення відрахувань у резерви за активними операціями (+55,1 млрд. гривень у липні-листопаді) виступало основним чинником негативного впливу на фінансовий результат діяльності банків.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами листопада залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 19,2% для регулятивного та 13,1% – для основного капіталу банків. Відповідні значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) наприкінці року перевищив 500 млрд. гривень, тоді як на його початку становив менше 150 млрд. гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності упродовж року виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти банкам та збільшення готівки поза банками зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 3,4 млрд. гривень, а з початку року – на 55,6 млрд. гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Достатність капіталу банків та високий рівень ліквідності створюють можливості для розвитку банківського кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої з початку широкомасштабних воєнних дій на території України банками було видано понад 17 тисяч на загальну суму понад 72 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку (понад 80%) кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.