Репарацій не буде? Хто допоможе відновлювати Україну

У Берліні відбувається конференція з відновлення України. Незважаючи на солідний список учасників та присутність відомих експертів та політиків на дискусійних панелях конференції, дуже мало надій на те, що буде досягнуто якоїсь угоди на базі якої можна буде розпочати фінансування відновлення України.

Шанси на це близькі до нуля. Після спілкування з декількома учасниками Конференції я маю з жалем констатувати, що ця Конференція буде лише... балаканиною без конкретних кроків та результатів. Грошей після неї ми не отримаємо. Причини цього я залишу за рамками посту. А поки що я хочу звернути увагу на три моменти:

1. Олаф Шольц вважає, що відновлення України після закінчення російської військової агресії стане завданням світової спільноти, розрахованої на десятиліття. «Важливо, щоб ми не лише конкретно визначили, що необхідно зробити, куди вкласти інвестиції, як організувати відновлення країни, а й подумали про те, як міжнародне співтовариство може фінансувати це відновлення протягом багатьох років і навіть десятиліть», – заявив Шольц.
2. Досі немає конкретного плану відновлення України, який можна буде коригувати та доповнювати. А це саме по собі дратує наших партнерів.
3. Історія з грошима, виділеними з бюджету-2023 на дороги багатьох у Європі зачепила. Публічно про це не говорять, але обговорюють кулуарно. Європейці вважають дивним, коли Україна просить у Європи гроші на утримання держави і водночас планує витрачати 90 мільярдів гривень на дороги, які й до війни були корупційною справою. А питання контролю грошей з боку наших донорів поки що не вирішене.

Окремої посади варта тема з фінансуванням відновлення України. Репарації завжди сплачуються за згодою країни. Той самий Ірак виплатив репарації Кувейту після власної згоди. Але якщо згоди немає, то репарації не буде виплачено. У згоду Росії мало хто вірить, навіть з урахуванням зміни влади. Є варіант, що Росія погодиться виплачувати репарації, але у певній кількості та при виконанні інших її забаганок, які почнуться зі зняття санкцій.

Конфіскація заарештованих російських фінансових коштів також під великим питанням через відсутність єдиної позиції з цього питання, а також відсутність правої бази і механізмів рішення. Але це сьогодні малоактуально і немає швидкого рішення. А нам гроші потрібні вже вчора.

Загалом, я хотів би помилитися і побачити початок фінансування, але поки це не відбудеться. І сподіваюся, що ні в кого в Україні не виникне ідея видати бажане за дійсне та сказати, що ми отримали фінансування. Тому що буде, як із повідомленням, що ми подаємо заяву про вступ до НАТО, але це далі слів не мало наслідків. Час уже переходити від слів до справи. Гучні слова трясуть повітря, а гучні справи стрясають історію. І це треба пам'ятати!