В Україні зовнішня політика визначається внутрішніми розрахунками
Шкода, що в нас так. І в принципі це без прив'язки до конкретних осіб. Не перший раз так
Сумно, коли зовнішня політика визначається внутрішніми розрахунками. В нашому випадку виборами.
От що змінилося із квітня 2018 року, коли говорили про денонсацію лише певних положень угоди із РФ 1997 року. А нічого. Окрім того, що вибори скоро і треба загравати із патріотичним електоратом. Показово, коли угоду 1997 року із РФ треба розірвати, а угоду 2003 року по кордонам зберігати. При тому, що там що там нам важливо, що РФ наші кордони визнає. Тільки в угоді 2003 року із більшою деталізацією.
Теж саме із внесенням поправок до Конституції із закріпленням курсу на ЄС і НАТО. Як це все допоможе в реальній євроатлантичній інтеграції не дуже ясно. Але це і не важливо. Це ж не для Альянсу, зовнішньої політики, а для внутрішньої аудиторії і для піару.
Шкода, що в нас так. І в принципі це без прив'язки до конкретних осіб. Не перший раз так.