Хто такі «джони дугани» і як ними керує Москва

Дуган імовірно стоїть за мережею у приблизно 167 ресурсів, які позиціонують себе як національні чи локальні вебсайти в США та Великій Британії, але насправді керуються з Москви.
фото з відкритих джерел

Технологія розповсюдження російських пропагандистських наративів через західних прибічників Кремля

Ева Мейтленд з видання NewsGuard, яке провело розслідування щодо ексшерифа з Флориди Джона Дугана, каже в інтерв’ю «Голосу Америки»: «З моменту переїзду до РФ він стає все більш важливою частиною російських операцій з дезінформації. Дуган брав інтерв’ю у російських посадовців, прокремлівських осіб в Україні та робив нібито документальні відео, просуваючи прокремлівські наративи, наприклад, що США мають низку біолабораторій в Україні».

З'ясувалося, що Дуган імовірно стоїть за мережею у приблизно 167 ресурсів, які позиціонують себе як національні чи локальні вебсайти в США та Великій Британії, але насправді керуються з Москви.

На них виявлено щонайменше 19 окремих неправдивих історій 16-ма різними мовами, які отримали загалом 37,7 млн переглядів. Один із цих фейків був про те, що президент України Володимир Зеленський купив замок, який належить королю Великої Британії Чарльзу (1,3 млн переглядів). А звинувачення на адресу Зеленського у придбанні двох суперяхт – повторювалось американськими конгресменами як аргумент, щоб відмовити Україні в продовженні допомоги.

Мережа Дугана розповсюдила інформацію, начебто Зеленський купив віллу нацистського міністра пропаганди Геббельса. І ця дезінформація була багатошаровою: мала коріння від відео на YouTube, в якому людина, яка представила себе як співробітник компанії з нерухомості, заявила, що уряд ФРН продав віллу Геббельса Зеленському. Цитувались сфабриковані документи, а потім це відео як «доказ» розповсюдилось різними прокремлівськими акаунтами та в росмедіа.

Технологія банальна: все починається з відео в YouTube, де інформатор чи журналіст нібито викриває якийсь злочин або корупцію від українських чи американських посадовців і цитує якийсь нібито документ. Потім відео з цього облікового запису (з дуже малою кількістю підписників – як правило в районі 10-ти) підхоплюють російські та проросійські західні видання.

Було і кілька досить дивних матеріалів, опублікованих у лютому 2024 року. Тоді один із сайтів заявив, що кінокомпанія Paramount Pictures об'єднала зусилля з українською студією, яка пов'язана із Зеленським, щоб робити фільм про нього вартістю $115 млн. Для цього було використано навіть відео Чака Норріса та Дольфа Лундгрена, яких обдурили через платформу Cameo (де люди можуть заплатити зіркам, щоб ті записали короткі відео). Їм обманом попросили записати відео, в яких вони дякують комусь за роботу над фільмом. Відео змонтували так, ніби вони дякують Зеленському.

Кількість різного роду західних дуганів, які переїхали до Росії, зростає. Серед них: Тара Рід, колишня співробітниця уряду США, яка звинуватила Джо Байдена у сексуальному насильстві, або британський YouTube-блогер Майк Джонс. Крім цих людей, які перебувають у Росії, є й інші, як наприклад, західні прокремлівські журналісти, яких Кремль використовує протягом багатьох років.

Під час дослідження знайшлась програма (яка фінансується Москвою) під назвою «Експат Росія», яка пропонує імміграційні і юридичні сервіси для представників Заходу, які хочуть переїхати до РФ та стати частиною машини прокремлівської пропаганди.

«З мого досвіду, – каже Ева Мейтленд, – типові російські наративи дезінформації часто покладаються на якийсь один «доказ», якусь неправдиву інформацію, чи сфабриковані документи або постановочні кадри, чи допис прокремлівського Telegram-каналу. Дуган використовує різні тактики, щоб поширювати фейки та наративи і надати їм більше авторитетності. Як у тому ж випадку з наративом про фільм Paramount».

Читайте також: За що Європа любить Росію?