Закон про мову. Чому іноді краще жувати, ніж верещати
Компроміс і домовленість про спільну працю – завжди краще, ніж роздор і крикливе самоутвердження за рахунок інших
Закон про державну мову в Україні ухвалили в першому читанні. Прийнято редакцію, яку звично називають законом Княжицького. Але ряд положень під протокол відхилено вже в процедурі першого читання, наприклад про мовних інспекторів. Нагадаю, саме на цю норму особливо чекали російські та проросійські пропагандистські центри. Уже починали артпівдготовку, посилаючись саме на цей пункт.
БПП заявили, що мають ряд претензій до ряду інших норм у підтриманому проекті. Лише після погодження, що в процедурі другого читання буде проведена ґрунтовна, а не формальна робота, спільними зусиллями було забезпечено результативне голосування. А це ще одне нагадування, чому іноді краще жувати, ніж верещати. Пару провокаційних виступів із доволі брудними та несправедливими звинуваченнями цілком могли завершитися тим, що друга сторона просто відмовилася б від компромісного рішення не на своїх умовах. І тоді б усе закінчилося поразкою.