Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Битва за мову. Депутати не виконали «останню волю» Драча та Лук’яненка

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Під Верховну Раду прийшли екстравагантні прихильники проекту про мову 5670-д. Конкуруючий проект 5556 вони називали «кремлівським» - Битва за мову. Депутати не виконали «останню волю» Драча та Лук’яненка
    Під Верховну Раду прийшли екстравагантні прихильники проекту про мову 5670-д. Конкуруючий проект 5556 вони називали «кремлівським»
    Фото: Укрінформ

    Нові мовні правила. Що прийняла Рада

    Прийняття в першому читанні «історичного» закону про мову сьогодні пройшло не так гладко, як, наприклад, пролонгований без минулорічного галасу закон про особливий статус Донбасу. «Просто всі вже зрозуміли, що на Донбасі особливо вже не попіаришся, а ось мова – інша справа», – пояснювали депутати в перерві розгляду мовного питання.

    На голосування були винесені три законопроекти, які пройшли комітет з питань культури та духовності:

    1. «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) групи кількох десятків депутатів різних фракцій на чолі з Іриною Подоляк з «Самопомочі» та головою комітету з питань духовності Миколою Княжицьким з «Народного фронту»;
    2. «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» (№ 5669), серед авторів якого значились переважно «свободівці»,
    3. «Про мови в Україні» (№ 5556)авторства групи депутатів, яку очолює депутат від БПП Ярослав Лесюк. 

    Законопроект Подоляк просувала «прогресивна громадськість». За словами його авторки, він єдиний пройшов широке обговорення та отримав підтримку десятків громадських організацій, фахівців і звичайних громадян. До його підтримки схилялась і більша частина парламенту, окрім БПП, який наполягав на прийнятті свого законопроекту.

    «На фракції нам сказали голосувати за наш проект, а за 5670-д давати стільки голосів, аби його в результаті не прийняти», – зізнався «Главкому» перед голосуванням один з «штиків» БПП.

    У «Народному фронті» були в курсі такої «особливої позиції» партнерів і напередодні влаштували атаку на проект Лесюка. Співавтори законопроекту 5670-д Микола Княжицький та Леонід Ємець влаштували брифінг, на якому заявили, що «агенти Кремля» та вороги української мови хочуть посіяти розбрат між депутатами різних фракцій, вносячи альтернативні недосконалі законопроекти.


    «Народний фронт» вирішив влаштувати атаку на проект Лесюка
    «Народний фронт» вирішив влаштувати атаку на проект Лесюка

    «Мене та моїх колег глибоко обурило, що для зриву ухвалення закону про українську мову використовуються прізвища шановних, на жаль, вже померлих: Івана Драча, Мирослава Поповича (Левка Лук’яненка – «Главком) та багатьох інших», – наголосив Княжицький, маючи на увазі лист на підтримку законопроекту №5556, підписаний більш ніж сотнею митців та громадських діячів. Багато з них потім зізнались, що підтримували саму ініціативу, але самого законопроекту в очі не бачили.

    Леонід Ємець вщент розгромив проект конкурентів, заявивши, що він написаний на рівні заяви або постанови: «Він є абсолютно декларативним і не вирішує жодного питання по суті. Закликаю колег з БПП уважно проаналізувати обидва законопроекти, визначитись щодо неможливості підтримувати законопроект №5556 і підтримати єдиний розроблений на професійному рівні документ – комітетський законопроект №5670-д».



    Побіжний аналіз обох законопроектів (про третій «свободівський» ніхто всерйоз не говорив) свідчив, що проект Подоляк дійсно виписаний більш прискіпливо та детально і містить механізми контролю за його виконанням та засоби покарання. Нічого цього нема в законопроекті Лесюка, який просто перекладає подальший контроль на Кабмін. Одна з основних претензій до законопроекту «бепепешника» полягала в окремому виділенні так званих мов корінних народів та національних меншин. У документі зазначається, що аби територія отримала право використовувати ці мови офіційно, третина її мешканців має відносити себе до відповідних корінних народів або національних меншин. Опоненти одразу побачили в цьому заохочування повзучого сепаратизму та розкол суспільства.

    Ще одна відмінність законопроектів – якщо №5556 стосувався всіх мов, що вживаються в Україні, то №5670-д регламентує вживання виключно української мови. З останнього перед голосуванням навіть був вилучений рядок про те, що «статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин». Таке формулювання обурило відомого борця за чистоту мови Ларису Ніцой, яка в принципі розкритикувала увесь законопроект.

    На вчорашньому засіданні комітету з питань культури та духовності до проекту №5670-д були внесені правки, які сьогодні в залі під стенограму озвучив його голова Микола Княжицький. Згідно з ними, зменшується кількість органів, що створюються відповідно до цього закону. З проекту також зникли згадки про Центр української мови, який мав організовувати іспити, напрацьовувати посібники, видавати сертифікати про рівень володіння державною мовою. Його повноваження переносяться на Національну комісію зі стандартів державної мови. Також недоцільним депутати вважають створення так званої мовної інспекції у складі 27 інспекторів. Таким чином контроль над виконанням закону будуть здійснювати лише два нових органи замість раніше пропонованих чотирьох – окрім вже згаданої комісії, це Уповноважений із захисту державної мови. Деяке послаблення отримали телерадіокомпанії. Якщо в початковому варіанті законопроекту стаття 20, що регулювала їхню діяльність, дозволяла мовлення іншими мовами в межах 10% для загальнонаціональних телерадіоорганізацій, то після правок її замінили на норму, виписану у статті 10 Закону про телебачення і радіомовлення, яка передбачає 75% мовлення українською і відповідно 25 % іншими мовами.


    На вчорашньому засіданні комітету з питань культури та духовності до проекту №5670-д були внесені правки, які сьогодні в залі під стенограму озвучив його голова Микола Княжицький
    На вчорашньому засіданні комітету з питань культури та духовності до проекту №5670-д були внесені правки, які сьогодні в залі під стенограму озвучив його голова Микола Княжицький

    Парубій поставив на рейтингове голосування по черзі три законопроекти і більше всіх прогнозовано набрав саме 5670-д, проте не дотягнув навіть до двохсот голосів. Стало очевидно, що з його прийняттям виникнуть проблеми. «Бепепешники», як і очікувалось, стали наполягати на підтримці свого законопроекту або прийнятті обох у першому читанні. Проте на таку пропозицію теж не знайшлося голосів. В результаті з дев’ятого разу президентська фракція таки дала голоси за 5670-д, але з таким виглядом, ніби зробила всім іншим велику послугу. Все ж таки прокотити таке символічне голосування, коли президент зі всіх білбордів каже про армію, віру і мову було б не комільфо. При цьому президентський соратник Ігор Гринів пригрозив, що при розгляді законопроекту у другому читанні його фракція буде наполягати на всіх своїх правках. Але коли дійде до прийняття цього закону у цілому і в якому вигляді він доживе до другого читання – поки невідомо.

    Про що закон?

    Основні положення законопроекту, ухваленого у першому читанні
    • Законопроектом визначається, що публічне приниження чи зневажання української мови є протиправним діянням, тотожним нарузі над державними символами. Кожен громадянин України зобов’язується володіти державною мовою як мовою свого громадянства, але автори зазначають, що дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
    • Для визначення рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України та роботи в органах влади, створюється новий орган – Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона буде перевіряти рівень володіння державною мовою президентом, членами уряду, держслужбовцями, депутатами, медичними працівниками, адвокатами, нотаріусами та деякими іншими категоріями. Окрім цього, з’являється спеціальний Уповноважений із захисту державної мови, який слідкуватиме за дотриманням прав громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг й усунення перешкод у користуванні державною мовою.
    • Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою.
    • Друковані ЗМІ, зареєстровані в Україні, мають друкуватися державною мовою. Законопроект допускає, що видавець може видавати дві чи більше мовних версій журналу чи газети, але водночас вони мають бути за змістом та періодичністю ідентичні україномовній версії. А наклад україномовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого ЗМІ. В окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, допускається «офіційними мовами Європейського союзу».
    • Те саме правило стосується книговидавців, які можуть видавати книги іншими мовами, але обов’язково з паралельною україномовною версією. Тоді як тираж книжкового видання державною мовою має перевищувати тираж цього видання, виданого будь-якою іншою мовою. Щоправда, це правило не поширюється на книжкові видання, видані коштом з державного чи місцевих бюджетів з метою задоволення потреб національних меншин, а також на словники та підручники з вивчення мов.
    • Мовні обмеження встановлюються і для книгарень, асортимент яких має складатись на 50% з видань державною мовою, окрім книгарень, які розповсюджують лише книги офіційними мовами ЄС.
    • Державна мова визначається мовою публічних заходів. Якщо хтось з учасників заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний синхронний переклад державною. Українською за замовчуванням відбувається обслуговування споживачів, але на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.
    • Недотримання мовних норм передбачає законопроектом адміністративну відповідальність – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А рецидив тягне за собою штраф від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів з позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
    • На приведення діяльності згідно цього закону дається час – наприклад, стаття щодо мови друкованих ЗМІ вводиться в дію через рік після його ухвалення, а щодо мови у книговиданні та книгорозповсюдженні – через два роки.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ