Поділ міст України на «прифронтові» та решту – небезпечна ідея

Поки стрічка шукає винних і відповідальних за наслідки прильоту по виставці дронів у Чернігові, зверну увагу на такі речі:

Перше

Поділ міст України на «прифронтові» та решту (умовно спокійні) є хибним, а часто і шкідливим.

Чернігів не набагато ближчий до кордону, ніж Київ. Мені дивно чути від львів'ян: «То у вас у Києві постійні обстріли, а в нас спокійно». Невже? Як показує практика останніх тижнів, прилетіти, вбити і зруйнувати ракети чи уламки можуть і в Чернігів, і в Київ, і в Коломию, і у Львів. Гадати, куди частіше, а куди рідше – таке собі заняття. До речі, деякі міста на заході України за останній рік обстрілювали значно частіше, ніж Чернігів.

Друге

Я не впевнений, що Чернігів – найкраще місце для збору дронарів в умовах, коли складно забезпечити секретність цього заходу для ворога. Але від вимог посадити і розстріляти організаторів виставки дронів – один крок до визнання того, що ЙР б'є лише по (умовно) військових цілях, і ці удари можуть бути більш виправданими, ніж удари по церквах, портах, школах, зернових терміналах, супермаркетах, піцеріях і житлових будинках.

Військові і волонтери зараз, під час війни, були чи є в кожному селі. І вони проводять свої заходи. Вся Україна для рускіх – це велика військово-нацистська ціль.

У багато цивільних об'єктів прилітає не просто так. У деякі – випадково. Але це не означає, що слід відмовлятися від проведення всіх заходів або переносити всі заходи у Київ, де «петріоти».

Третє

Різні заходи відбуватимуться далі, і – поки триває війна – загроза зберігатиметься. Наприклад, і для засідань Верховної Ради, про час і місце проведення яких ворогу відомо значно більше, ніж про виставку дронів в Че.

У цьому контексті дуже важливою є робота СБУ/військової контррозвідки. Хтось злив у Росію інфу про місце виставки дронів – його потрібно знайти, викрити, довести провину і посадити. В ідеалі – викрити превентивно йому подібних кротів.

Зрадники, ворожі агенти й інформатори можуть бути будь-де. Не лише біля піцерії у Краматорську. І не лише в Чернігові. Давайте звернемо увагу: хтось розкрив ЙР час заходу з пілотами-випускниками на аеродромі в Коломиї, куди прилетів «Кинджал». Унаслідок того прильоту там загинув ще й 8-річний Володя Балабаник. І це, наголошу, було не біля кордону. Але було.

Сказане вище не означає, що з сьогоднішнього Чернігова не треба робити висновків. Навпаки. Є кров, і нею потрібно писати правила. Щоб минулорічні Яворів, Миколаїв, Вінниця, цьогорічне Гончарівське не повторювалися за чисельністю жертв від прильотів.

Але давайте лишатися при тямі і не полювати на уявних відьом.

Ми всі маємо навчитися жити, служити і працювати в Україні в умовах війни – з дотриманням інформаційної гігієни і безпекових вимог. Але без непотрібних істерик. Ну і також без постійних психів, коли тільки десь щось перелітає із Саваслєйки в Сольци.

Давайте хоч самі себе не руйнувати.