У Раді днями можуть влаштувати фарс з законом про вибори на Донбасі
Про ризики риторики «безпеки» в контексті виборів на сході України
Щодо законопроекту про вибори на Донбасі, є великі підозри, що наступного тижня він все-таки може з'явитися в Раді. Я вважаю, що якщо він і з'явиться, то це буде не президентський законопроект. Тому що я не думаю, що президент буде підставляти себе таким законопроектом. Швидше за все це буде депутатський законопроект, від групи депутатів. Але ось хто буде «цапом відбувайлом», цього вже не можу сказати. Я не думаю, що там буде хтось з «Народного фронту». Швидше за все - депутати з інших фракцій, наприклад з президентської.
Я впевнений, що на Банковій, роблячи такий крок, розуміють, що це «реверанс» у бік Заходу. Мовляв, «ми намагаємося це зробити, але бачите, у нас такий поганий парламент і не пропускає цей законопроект». Я також впевнений, що під цей законопроект у парламенті не знайдеться 226 голосів. І дай Бог мені не помилятися, тому що такий законопроект приймати не можна. Тобто якщо це все-таки відбудеться, і такий законопроект все ж таки потрапить в Раду наступного тижня, це буде не більше ніж політичний фарс. Щоб показати якусь роботу для Заходу. Це моя особиста думка.
Я також не думаю, що сьогодні можливий розгляд будь-яких питань з приводу змін до Конституції, оскільки у сесійній залі політичним консенсусом і близько не пахне. Зараз навпаки йде конфронтація між фракціями. Деяким фракціям дуже хочеться попіаритися, причому найбезглуздішим способом. Вони блокують роботу парламенту і при цьому кричать: «нам не можна йти на канікули, ми повинні працювати». Тоді ви або працюйте, або блокуйте
Та ескалація конфлікту з боку бойовиків, яка зараз відбувається на Донбасі, - це виключно форма шантажу. Це в дусі Путіна, і ми не вперше спостерігаємо, коли перед вирішенням якихось важливих питань по Донбасу, наприклад, засіданням «нормандської четвірки», «мінської групи» спостерігається ескалація конфлікту. Тобто це шантаж, яким нам кажуть: «якщо ви не будете приймати якісь політичні кроки, то військова складова буде працювати і далі проти України».
Зараз Путін чітко поділяє політичну й військову складові Мінських домовленостей. Вони (Росія) говорять, що поки не буде виконана політична складова, до тих пір не будуть припинені військові дії. Але в Мінських домовленостях немає поділу на якісь блоки, є план дій - припиняємо стрілянину, відводимо озброєння. А вони починають розбивати на блоки, і це маніпуляція чистої води. Слава Богу, Київ поки на це адекватно реагує, тобто наполягає на тому, щоб спочатку були виконані перші пункти Мінських домовленостей: виведення російських військ тощо і тільки потім уже проведення місцевих виборів.
Але є ще один момент, і це українські політики дали привід, а потім вже за нього вхопилися представники Європи і США. Я кажу про питання безпеки, про те, що «вибори можливі тільки тоді, коли припиниться стрілянина». Це дуже небезпечні речі. Уявіть, що Росія, ламаючи через коліно непокірних бойовиків, влаштує режим повної тиші, коли будуть ходити російські патрулі по Донецьку і інших містах, буде безпека вищого рівня, але при цьому все це буде контролюватися російськими військовими. Це що, привід проводити під дулами російських автоматів вибори? Я вважаю, що це взагалі нереально, коли ті ж росіяни будуть забезпечувати режим тиші. Багато представників українських партій, особливо патріотичних, поїдуть туди проводити свою виборчу кампанію? Я дуже сумніваюся в цьому.
Спостерігаючи за всім цим процесом, видно, що на Банковій чудово розуміють безвихідність цього сценарію: проводити вибори на Донбасі без того, щоб прибрати російські війська і взяти під контроль кордон. Але тут проблема в самій Банковій, представники якої підписували Мінськ-2. Москва зараз якраз маніпулює тим, що є хронологія подій: «ви спочатку проводите вибори, і тільки після цього буде роззброєння цих місцевих бандформувань». Глухий кут був створений спочатку, коли українською стороною підписувався текст других Мінських угод. А зараз, розуміючи, що реалізація цієї маячні, яка була підписана, нікуди не годиться, наша влада починає лавірувати.
Джерело: Апостроф