Світ хоче втомитися від війни та злочинів Росії

Світ хоче втомитися від війни, яку Росія веде в Україні проти України та українців. Від воєнних злочинів Росії та злочинів проти людства.

Світ хоче зробити вигляд, що все в Україні вже все не так й погано – бач в Київ повертаються

Тисячі, навіть посольства, працює Гудвайн, і навіть якісь то там підпільні вечірки

А війна на сході України – це якби і не дуже страшна війна, принаймні емоціонально не така очевидна світу, не така страшна (і взагалі її здалеку не дуже помітно).

Світ хоче нормалізувати цю війну. Зробити її такою собі новою нормою. Ну тобто прийняти її. В Україні.

І водночас світ хоче, щоб ця війна не стала їх війною.

З боку западу Це вже не «мы хотели просто переждать Путина», Але все ще «ми не можемо просто взяти і сказати Росії «ні» – по десятках питань. Від нафти до членства в радбезі ООН.

Але ми не хочемо, щоб ця війна ставала новою нормою, ані в Україні, ані в світі.

А тому ми не можемо втомитися самі. І дати світу втомитися також не можемо.

***

Я чую ці думки прямо або завуальовано кожного дня. На самому високому рівні.

І я розумію, що нормалізації цієї віни, втоми сВіту від війни, ми, Украінці, не можемо допустити

Тому що це саме те, чого прагне Росія – в своїй ейфорії падіння в прірву потягнути за собою якомога більше людей та країн. А в ідеалі – весь світ.

***

Я відповідаю своїм цивілізованим співрозмовникам так:

1. Війна є, вона жахлива. Вона на стільки жахлива, що з цим неможливо жити. Якщо потрібно – я бути щодня знайомити кожного з вас з цивільними жертвами цієї війни. Вже зараз я знаю особисто стільки жертв, що можу знайомити вас з новою людиною щодня більше двох років.

2. Якщо ця війна не завершиться капітуляцією російської армії – вона прийде до вас. Це 100%. Це насправді ВЖЕ трапилося в головах російських військових. І не припустити цього в реалі – наша спільга справа.

Нормалізація цієї війни без капітуляції приведе до того, що вона дуже скоро прийде до вас – це абсолютний факт

3. Щоб завершити цю війну капітуляцією російської армії, кожен має робити свою справу.

Але є дві спільні речі, які обов’язкові для всіх, хто на боці свободи, гідності та майбутнього:

• кожен з нас (кожна країна) має бути сильним
• кожен з нас (кожна країна) має НЕ боятися Росії. Не в сенсі – недооцінювати ступінь падіння Росії, а в сенсі – не боятися відмовляти їй в грошах, в можливості говорити с позиції володаря положенні, не вестися на шантаж та провокації. Не боятися казати їй ні
• кожне «ні» зараз робить Росію слабкіше, а нас сильніше
• згадайте вимоги Росії до Європи платити за спожитий газ рублями. Те, що звучало, як ультиматум, завершилося нічим. В фіналі «ну ні так ні» сказав російський уряд й приймає оплату в євро.