Європа не узгодила позицію щодо переговорів із Росією: Каллас наполягає на жорсткій лінії

Окрема суперечка виникла щодо повноважень європейських переговорників
фото: АР

Австрія пропонує заходи зміцнення довіри з Москвою, тоді як країни Балтії підтримують вимогу спочатку припинити вогонь

Європейські країни не можуть домовитися про спільні умови переговорів із Росією щодо завершення війни в Україні. Частина урядів виступає за поступові кроки та заходи зміцнення довіри, тоді як головна дипломатка Європейського союзу Кая Каллас наполягає, що Москва має піти на поступки ще до початку повноцінного діалогу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Politico.

Європа сперечається про умови переговорів

Після дискусій про те, хто представлятиме Європу на майбутніх переговорах щодо України, перед союзниками постало складніше завдання – узгодити спільну позицію, визначити принципи діалогу та окреслити червоні лінії, за які європейська делегація не готова виходити.

Як пише Politico, розбіжності проявилися під час підготовки документа з 15 пунктів напередодні зустрічі міністрів закордонних справ. Австрія запропонувала зосередитися на заходах зміцнення довіри між сторонами. Серед ідей – обмежене або часткове припинення вогню як перший крок до ширшого перемир'я, а також створення міжнародного форуму для контролю за виконанням можливої мирної угоди.

Інший підхід просуває Норвегія. Хоча країна не входить до переговорної команди Європейського союзу, її представники підтримують контакти з Москвою. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде вважає, що європейці мають заздалегідь визначити питання, які не обговорюватимуть із російською стороною.

Водночас норвезький міністр пропонує звернути увагу на досвід холодної війни, зокрема Гельсінський заключний акт 1975 року та домовленості про контроль над озброєннями. На його думку, такий досвід може бути корисним під час формування майбутньої системи безпеки в Європі.

Каллас виступає проти поступок Москві

Окрема суперечка виникла щодо повноважень європейських переговорників. Частина країн хоче надати делегації гнучкий мандат, який дозволив би її представникам самостійно реагувати на пропозиції Росії та шукати можливі компроміси.

За інформацією Politico, обговорюється варіант, за якого документ розроблятимуть посли країн ЄС, а не міністри закордонних справ. Водночас такий мандат матиме обмежену дію: він стосуватиметься представників європейських інституцій та радників Франції, Німеччини, Італії й Польщі, але не поширюватиметься на представників Великої Британії та НАТО.

Кая Каллас наполягає на іншому підході. На її переконання, переговорний мандат мають формувати саме керівники зовнішньополітичних відомств, а європейці повинні починати діалог із максимально можливих вимог до Росії.

Свою позицію дипломатка пояснює досвідом юридичної роботи: спочатку сторони мають висувати максимальні вимоги, а вже згодом визначати, де можливі компроміси. Остаточні межі поступок не варто розкривати на початку переговорів.

Каллас озвучувала цей принцип і під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні 13 листопада. Вона наголосила, що Росія висуває максимальні вимоги, тому Європа не повинна починати діалог із послаблення власної позиції.

«Якщо одна сторона починає з максимальних вимог, а інша нічого не просить, можна здогадатися, чим закінчаться такі переговори», – пояснила головна дипломатка ЄС.

За даними Politico, після кількох днів суперечок європейські лідери погодили склад команди, яка представлятиме їх на переговорах. До неї увійшли представники Франції, Німеччини, Італії та Польщі, а також Великої Британії, НАТО, Європейської комісії та Європейської ради.

Водночас погодження учасників не розв'язало питання про повноваження делегації. Частина європейських урядів вважає, що переговорники повинні мати достатньо свободи для пошуку компромісів. Інші наполягають на чітких обмеженнях, які не дозволять ухвалювати рішення всупереч спільним інтересам Європи.

Особливої уваги потребує позиція міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса. Він закликав європейські країни говорити одним голосом і наголосив, що Росія не повинна отримати права вето на вступ України до Європейського союзу, присутність НАТО або організацію колективної оборони Альянсу.

«Східний фланг не є предметом торгу. Не може бути сфер впливу і нових Ялтинських угод», – заявив Будріс 16 листопада.

Схожу позицію займають міністри країн Балтії, Північної Європи та східного флангу НАТО. Вони підтримують послідовність, на якій наполягає Каллас: спочатку Росія повинна припинити вогонь, після цього сторони можуть обговорювати мирну угоду, а вже потім – гарантії безпеки для України та регіону.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна також закликав не підміняти припинення бойових дій переговорами про майбутній устрій Європи. Він наголосив, що саме Володимир Путін має першим оголосити припинення вогню.

Яких поступок Європа вимагає від Росії

16 листопада Кая Каллас докладніше окреслила вимоги Європейського союзу до Москви. Серед них:

  • повага до суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України;
  • відмова від юридичного визнання окупованих українських територій;
  • відповідальність Росії за воєнні злочини та компенсація завданих руйнувань;
  • повернення депортованих українських дітей;
  • припинення російських диверсій і кібератак у Європі.

Дипломатка також нагадала, що чинна система європейської безпеки вже закріплена міжнародними документами, серед яких Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум. За її словами, проблема полягає не у відсутності правил, а в тому, що Росія їх порушує.

Каллас застерігає, що обговорення російських пропозицій щодо перебудови архітектури безпеки Європи до припинення вогню лише відвертатиме увагу від продовження війни. Вона вважає, що Москва намагається перевести дискусію з питання припинення агресії на перегляд правил, які регулюють безпеку всього континенту.

Росія запропонувала європейцям приїхати до Москви

На тлі дискусій у Європі Володимир Путін 19 листопада заявив, що Москва запропонувала європейським представникам приїхати до Росії, щоб викласти свою позицію щодо майбутніх переговорів.

За словами російського диктатора, пропозицію передали дипломатичними каналами. Після зустрічі з європейськими представниками Кремль нібито визначатиме, у якому форматі продовжувати діалог щодо України.

Путін також стверджував, що США наполягають на участі європейців у переговорному процесі. Водночас жодної домовленості про візит європейської делегації до Москви наразі не оголошували.

а інформацією Politico, європейські перемовники очікують відновлення зустрічей в Абу-Дабі найближчими тижнями. Два чиновники ЄС повідомили виданню, що представники Європи розраховують брати участь у наступних контактах із російською стороною, навіть попри продовження російських атак на Україну.

ЄС викличе російського представника через удар по Києву

19 листопада Кая Каллас також оголосила, що Європейський союз викличе російського представника у зв’язку з російською атакою на Київ. Під час удару були пошкоджені кілька дипломатичних установ європейських та інших країн.

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки наголосила, що дипломатичні об’єкти захищені міжнародним правом, а Росія щодня демонструє зневагу до його норм.

«Дипломатичні приміщення перебувають під захистом міжнародного права. Зневага Росії до цього права проявляється щодня», – заявила Каллас.

Вона також повідомила про намір посилити допомогу Україні та тиск на Росію, щоб домогтися припинення війни.

Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що європейські лідери не могли визначитися, хто представлятиме їхні інтереси на переговорах щодо України. Серед можливих кандидатів обговорювали Каю Каллас, президента Європейської ради Антоніу Кошту та інших високопосадовців. Зрештою країни погодили окрему переговорну команду.