Чому Різдвяний піст цього року такий особливий

Ось і розпочався Різдвяний піст. Цього року ми вперше постуємо відповідно до нових календарних рамок. Вже за сорок днів, 25 грудня, ми відзначатимемо світле свято Різдва Господа нашого Ісуса Христа, – і до цього дня ми маємо підійти оновленими, духовно очищеними.

Піст для християнина – завжди час для духовного вдосконалення. Ми обмежуємо себе тілесно, утримуємося від пристрастей та скоромної їжі, аби укріпитися. Та чи може духовно зрости людина, яка – якщо подивитися на ситуацію збоку – просто дотримується дієти?

Бути християнином – означає не просто притримуватися певних приписів і законів, робити те, що дозволене, і не робити заборонене. Змусити дотриматися певних правил можна й тварину. Але людину Господь наділив розумом і свободою волі, вона є вищою від тварини і мусить жити й діяти відповідно та відповідально.

Тож у піст ми не просто обмежуємо себе в їжі тваринного походження – це не є найважливішою складовою постування. Адже багатьом людям через стан здоров’я чи життєві обставини не рекомендовано цілком відмовлятися від тваринних продуктів, і з благословіння священнослужителів піст для них послаблюється. Натомість постування неможливе без молитви, покаяння та справ милосердя, через які ми виявляємо нашу любов до Бога й ближніх, що лежить в самій основі православної віри.

Святитель Іоан Золотоустий навчав: «Не хвалися бездіяльним постом – сам піст не вводить до неба, якщо не має своєї сестри – милостині. Адже вона поєднана з ним, і між ними не тільки братерські і тісні взаємини, але милостиня є навіть опорою для посту… Милостиня – це крило молитви. Якщо не зробиш для молитви крил, то вона не полетить, а коли душа окрилена, тоді вона швидко несеться до неба».

Тож розпоряджаймося свободою волі, якою так щедро наділив нас Господь, із мудрістю та поміркованістю не лише під час Різдвяного посту, але й упродовж усього нашого земного життя, творімо справи милосердя, і нехай в усьому нас супроводжує Господь!