Давоський контрнаступ української дипломатії

Давос-2024 відзначився підвищеною увагою до України і війни між Росією і Україною. І не тільки тому, що тема російсько-української війни залишається актуальною. Цьому також сприяла потужна активність в Давосі української дипломатії і наших неурядових організацій.

Ще до відкриття Міжнародного економічного форуму в Давосі, там же відбулась зустріч політичних радників, які представляли більш ніж 80 країн, а також міжнародних організацій, для обговорення Формули миру президента Зеленського. Це була вже четверта така зустріч, починаючи з Копенгагена наприкінці червня минулого року. Після переговорів у Давосі швейцарська сторона заявила о своїй готовності сприяти проведенню на своїй території глобального саміту миру. І це є вагомий конкретний результат проактивної української дипломатії.

Глобальний саміт миру також має бути спрямований на обговорення Формули миру президента Зеленського, тільки вже на вищому рівні – лідерів різних країн світу. Нагадаю, що ця Формула миру передбачає повне виведення російських військ з української території, покарання російського керівництва за воєнні злочини на українській території і за сам злочин війни проти нашої країни, а також виплати репарацій за всю шкоду, заподіяну росіянами на території України, і багато чого іншого. В переговорах по Формулі миру російська сторона не бере участь. І можна точно сказати, що Кремль не погодиться на такі умови миру, що підтверджується і публічною реакцією російської сторони на Формулу миру президента Зеленського. Взагалі повна реалізація цієї Формули є можливою лише за умови тотальної поразки росіян у війні проти України.

Оскільки зараз навряд йдеться про повну поразку росіян, тоді виникає питання – а чи є сенс просувати саме сьогодні нашу Формулу миру? І такі питання лунають зокрема від західних політиків, політичних експертів і журналістів. Як взагалі пояснити цей парадокс?

Перше, що треба розуміти, Формула миру президента Зеленського є нашою програмою максимум щодо умов завершення війни, які нас повністю задовільнять. Це наша стратегічна позиція, яка не обмежується поточною ситуацією. Потенційно може так статися в перспективі, що нам доведеться домовлятися про таке завершення війни, коли наші інтереси не будуть реалізовані повною мірою. Але це не означає, що ми відмовляємось від нашої стратегічної мети, яка заявлена в Формулі миру. Ця мета буде реалізована, коли для цього з’являться сприятливі умови.

По-друге, переговори про Формулу миру на рівні політичних радників і Глобальний саміт миру є не стільки нашою пропозицією щодо мирних переговорів з росіянами, скільки комунікативною стратегією у просуванні нашої позиції, і наших інтересів щодо завершення війни з Росією, зокрема у відносинах з країнами так званого Глобального Півдня. Ми хочемо, щоб наші інтереси зрозуміли не тільки наші партнери, а й ті країни, які мають активні стосунки з Росією і дотримуються відносного нейтралітету у своєму ставленні до війни між Росією і Україною. А далі вже можна шукати порозуміння по окремих пунктах української Формули миру.

По-третє, Формула миру президента Зеленського не тільки про нашу стратегічну позицію щодо умов завершення війни між Росією і Україною. Приблизно половина її пунктів – про справедливі умови нового міжнародного порядку (продовольча, енергетична, ядерна безпека, тощо). І саме по цих позиціях можна шукати порозуміння з країнами Глобального Півдня, і з міжнародною спільнотою в цілому.

Саме такий підхід дозволить зняти зовнішні протиріччя у ставленні до Формули миру президента Зеленського. Зокрема це стосується і виступу Володимира Зеленського на Форумі в Давосі. Пафос цього виступу полягав не в тому, як знайти якійсь мирний компроміс з росіянами, а в тому, що Путіна і російську армію треба зупинити. І про це мають турбуватися не лише українці, а вся міжнародна спільнота. Інакше проблеми будуть у європейців, у всього Західного світу, і для міжнародної безпеки в цілому.

Виступ президента Зеленського в Давосі треба розглядати як відповідь тим західним політикам і експертам, які пропонували і пропонують «не ескалювати» військову ситуацію, шукати мирні компроміси з Путіним. Якщо «не ескалювати» нам, тобто не викидати російського агресора з української землі, тоді ескалювати буде він. Що, власне, зараз і починає відбуватися. І Путін не збирається шукати взаємоприйнятних мирних компромісів. Якщо він бачить слабкість Заходу і міжнародної спільноти, тоді він нахабніє і знов починає висувати ультиматуми. Тому, єдиний реалістичний шлях до миру – зупинити російського диктатора військовим шляхом.

Судячи по реакції у впливових міжнародних ЗМІ і в обговореннях на давоських майданчиках, Зеленського почули, хоча і по різному. Виступ президента Зеленського в Давосі став однією з головних подій на Міжнародному економічному форумі, що підтверджується цитуванням і згадуванням в глобальних ЗМІ. А от реакція на цей виступ визначалась світоглядною і політичною позицією конкретних політиків і коментаторів. Для тих, хто усвідомлює російські загрози, не тільки для України, а для всієї міжнародної безпеки, цей виступ став сигналом тривоги і закликом для консолідації і посилення підтримки України в протистоянні російській навалі. Для тих, хто прагне миру будь якою ціною, це «недосяжний мирний план» або, як написала швейцарська газета Neue Zuricher Zeitung: «Зеленський надихає своєю промовою в Давосі, але відповідей не дає».

Проте, якщо під відповіддю розуміти готовність до примирення з Путіним, то її і не могло бути. В Києві це розуміють краще, ніж дехто на Заході. В Москві зараз мир розуміють тільки на російських умовах і формулюють попередні умови початку мирних переговорів, в першу чергу – припинення постачання зброї Україні. Насправді, це і є відповідь для тих, хто пропонує розпочинати мирні переговори з Росією. Кремль хоче не миру, а капітуляції України. Але перемогти Україну Росія не може, тому і наполягає на припиненні постачання зброї для України. Правильна відповідь – навпаки! Якщо Україна матиме достатньо зброї і боєприпасів, Путін не переможе українців.

Головний ефект промови президента Зеленського в Давосі – її інформаційно-політичний резонанс. І він є! Ще один результат – привернення міжнародної уваги до українського спротиву російській навалі. Цей результат також є! І він обумовлений не тільки активністю президента Зеленського і української дипломатії, а також і громадянською дипломатією.

В Давосі потужно і помітно працював «Український дім», який з 15 по 18 січня 2024 р. став справжнім центром тяжіння для українців, які відвідали Міжнародний економічний форум, і для всіх, хто цікавиться Україною, нашим спротивом російській агресії. До речі, видання «Politico» визнало саме «Український дім» найкращим павільйоном в Давосі. І це не за зовнішній вигляд, а за активність, інтер’єр, зручність і функціональність організації роботи.  Проект «Українського дому» реалізувався спільними зусиллями Western NIS Enterprise Fund, Victor Pinchuk Foundation, та Horizon Capital. Це були і майданчики для дискусій, і для візуальної демонстрації українського опору.

На українських заходах постійно був аншлаг. І не тільки в «Українському домі». 18 січня Фонд Віктора Пінчука організував «Український сніданок», на якому виступили президент Республіки Польща Анджей Дуда, Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, засновник Фонду Віктора Пінчука та групи EastOne Віктор Пінчук, Прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович, президент Республіки Латвія Едгарс Рінкевичс та Віцепрем’єрка й Міністерка фінансів Канади Христя Фріланд. До обговорення також долучилися Міністр закордонних справ Королівства Норвегія Еспен Барт Ейде, Міністр закордонних справ Республіки Литва Ґабріелюс Ландсберґіс, Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, співзасновник та співголова правління The Carlyle Group Девід Рубенштейн, Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, Міністр з особливих доручень Німеччини Вольфганг Шмідт і стрілець-санітар Збройних Сил України Олександр Баталов. Такий рівень участі побачиш далеко не на кожній міжнародній конференції. Модерував дискусію ведучий програми «Фарід Закарія GPS» на CNN Фарід Закарія. Ці виступи були не лише про підтримку України, а й про конкретні дії, які треба зробити для підтримки України і для того, щоб зупинити Путіна і російських нападників.

Український Давос-2024 є тим прикладом, коли офіційна державна дипломатія поєднується із зусиллями громадянського суспільства. Саме в цьому запорука нашого успіху – і на війні проти російської навали і в міжнародних справах, і в політиці внутрішніх реформ – ефективна взаємодія державної політики і активності громадянського суспільства України.  І дуже важливо, щоб ця вкрай значуща робота не перекреслювалась нашими внутрішньополітичними скандалами і конфліктами.