Чому Навальний насправді не виграв «Оскар»
Західний інтелектуал ніколи не прийме історію про те, що всі 140 млн росіян мають просто зникнути
Не Навальний виграв Оскар.
Оскар виграв документальний фільм «Навальний», які зняли CNN і HBO про те, що Росія – небезпечна країна якою править божевільний тиран-терорист, що травить опонентів хімічною зброєю.
Парадокс, але сильніше за українців присудження цього Оскара може вкурвити тільки людей, що живуть у Кремлі.
В чому тоді проблема? Проблема у нас в очікуваннях. Багато хто з українців очікує, що раптом люди з Голівуду можуть ставитися до Росії як до проклятого місця, де проблема не у царі, диктаторі, генералісимусі, а в тому, що це просто хвора імперія і всі люди-зомбі. Проблема в тому, що ми хочемо від Голівуду, щоб він ненавидів всіх росіян, як це роблять українці. Проблема в тому, що українці хочуть, щоб Захід безальтернативно вибрав варіант нищення Росії і розпаду ії на десятки держав. Проблема в тому, що українці хочуть, щоб американці так само ненавиділи росіян, як і ми. Але поки російські бомби не падають на американські міста це неможливо. Ми хочемо, щоб Захід прийняв український світогляд на світ. Ми хочемо, щоб вони не шукали світло у темній країні.
Але це неможливо. Ніколи західні інтелектуали не прийняли б цю парадигму. Ніколи.
І їх позиція зрозуміла як з раціональної точки зору, так і з емоційної.
Для Заходу абсолютно кращим варіантом завершення війни був би переворот у Кремлі, в результаті якого до влади прийшов би Навальний. Війна би завершилась. Росія би стала союзником США проти Китаю. І Навальний також це розуміє і тому презентував план завершення війни, де каже про виведення російських військ, в тому числі з Криму, і виплату репарацій Україні. Повністю йдучи у фарватері західного мейнстриму. До речі, з раціональної точки зору, якщо ви не розглядаємо реальний сценарій розпаду Росії, то і для України це було б найкращим варіантом. Звісно, ймовірність такого варіанту дуже низька. Підтримка Навального в Росії не відома, а вплив зараз близький до нуля. Але ж ми кажемо про кращий варіант, а не найбільш ймовірний.
Навальний не став добрим. Навальний політик. І нам байдуже добрий він чи поганий. Нам не важливо, що він любе. Нам важливо, що він публічно говорить, яку позицію демонструє. І як буде себе поводити.
І так, Захід не хоче і не захоче розпаду Росії. Це треба розуміти. Бо це занадто багато ризиків несе з собою. І занадто багато невизначеності.
І якщо ми дивимось на це з точки зору Заходу, де і вручають Оскар, то в чому проблема з врученням премії документальному фільму про Навального? Тим більше, що це дуже інерційна історія. Цей фільм почали робити ще до війни. Це довгий процес. І це робили професіонали, а тому продукт має бути якісним. Тут страдає російська опозиція. І страждає Навальний. Це дуже кінематографічна історія. І Голівуд любить рятувати когось від страждань. Любить співчувати. А Навальному і його історії легко співчувати і захоплюватись якщо тільки ви не українці. Але в Голлівуді переважно не українці.
І так, українці страждають набагато більше, ніж російська опозиція. Але просто ще ніхто не встиг зняти про це якісне кіно з бюджетом, який можуть собі дозволити монстри з Голівуду. От і все. Ще буде церемонія «Оскар» на якому серед документальних фільмів переможе кіно про Україну. Але просто його ще не зняли. Не встигли. Може він тільки планується. Може він вже знімається. А те, що на Оскар не пускають виступ Зеленського, кажучи, що він занадто білий як і всі українці, так це історія не про Україну, а про протистояння всередині США. Це не наша проблема, а їх.
І так, Західний інтелектуал ніколи не прийме історію про те, що всі 140 млн мають просто зникнути. Це не гуманно. А західна інтелектуальна тусовка зараз дуже гуманна. І це не про колективну вину. Бо росіяни можуть бути з точки зору голівудського інтелектуалу і винні одночасно і жертвами. Тут немає парадоксу.
Тому давайте вчитись працювати з власними очікуваннями. Давайте зрозуміємо, що світ нам не винен. І давайте зрозуміємо, що не ми в Україні є аудиторія цього фільму, яка в результаті отримання Оскара зросте на порядок.
І давайте порадіємо тому, як вкурвлює зараз бункєрного дєда, який боїться Навального, який боїться будь-кого, хто може претендувати на його трон і бункер. І він отримав ще один удар. Удар всередині, де завдяки цьому фільму фігура Навального зросте і Путін почне більше переживати з того приводу, що хтось з його посіпак може подумати зробити ставку на Навального. Удар і по російській пропаганді в тому числі, яка дуже ефективна в Індії і Латинській Америці, наприклад. А таке кіно, де показана така Росія і такий Путін, є ударом в тому місці, же Путіну болить. І це в наших інтересах.