Фруктові сосни та інші дива. Яким схемам дає зелене світло скандальний законопроєкт 12089?
Це історія про те, що у нас не існує нічого неможливого
Верховна Рада планує прийняти законопроєкт 12089 про посилення захисту «добросовісних набувачів». 12 березня він вже стоїть у порядку денному.
Про його корупційні ризики вже багато писали, у тому числі і громадська ініціатива «Голка». У кулуарах парламенту нардепи, які готові підтримати законопроєкт згадують кілька кейсів. Перший – це кейс Ігоря Мазепи, а другий – це випадок із представником списку багатіїв країни від «Форбс», власника компанії MacPaw Олександра Косована.
Обшуки у Косована два роки назад викликали чималий резонанс. І сценарій був такий самий, як і з бізнесменом Мазепою. Мовляв, «бідного мультимільйонера» переслідує «корумпована прокуратура» і намагається відібрати у нього чесно куплені земельні ділянки.
Тож давайте розберемось, що насправді відбувалося у цій історії.
Почнемо з невеличкого тесту. Вам здається, що дитячий майданчик і будиночок на фото побудовані у сосновому лісі?
Якщо так, то ви помиляєтесь. То не сосновий ліс, а рілля. Ну або це унікальні українські фруктові сосни. Бо пан Косован і його ТОВ «Макпау Проперті Менеджмент» загалом скупили на березі Дніпра понад 20 га ділянок, що виглядають саме так, як на фото, але по документах є безкоштовно приватизованими полями та садами.
Мультимільйонер дивлячись на ці сосни навіть здогадатися не міг, що тут щось нечисто і він купує ліс, а не поле. Це не наше припущення – Верховний Суд зазначив, що ТОВ «Макпау Проперті Менеджмент» є добросовісним набувачем і до нього треба подавати віндикаційний позов, коли відмовив прокуратурі у повернення вкраденого у держави лісу. До речі, це була єдина причина відмови у задоволенні позову.
Власне, далі можна було і не продовжувати. Бо в Україні можна купити сосновий ліс під виглядом раніше безкоштовно приватизованих ділянок ріллі. А Верховний Суд спокійно визнає покупця добросовісним набувачем, який навіть здогадатися не міг, що щось тут нечисто. І ось саме таких «добросовісних» набувачів Верховна Рада зараз піднімає на прапор, як приклад жертви незаконного переслідування прокуратури.
Але історія з Косованом та MacPaw набагато глибша і є ідеальним прикладом для демонстрації, як маніпуляції непорядного бізнесу легко в очах суспільства перетворюють правопорушників на жертв свавілля влади. А далі законотворці використовують цю хвилю, щоб змінити законодавство в інтересах непорядного бізнесу і забезпечити йому безкарність.
За що екологічна прокуратура відкрила кримінальну справу проти власника MacPaw
Як заявив Олександр Косован «причиною обшуків стало бажання чиновників заволодіти земельними ділянками, які MacPaw законно придбала у період з 2016 по 2021 роки».
Проте, він обманював суспільство. Обшуки проводила екологічна прокуратура за самовільні роботи і спробу самозахвату земель водного фонду. І підозри прокурорів були обґрунтовані – кожен власноруч може скористатися сервісом Google Earth і подивитися історичні супутникові фото що саме робила ТОВ «Макпау Проперті Менеджмент», бенефіціаром і директором якої був саме Олександр Косован.
Починаючи з 2017 року, відбувався значний гідронамив територій. Станом на осінь 2021 року, піском було засипано близько гектара площі Канівського водосховища. Загалом на ділянці довжиною близько 500 м, була намита смуга завширшки понад 10 м та створено два суттєво ширші пляжі. Все це робилося без жодних дозвільних документів та проведення оцінки впливу на довкілля.
Раніше вже зазначалося, що Косован і його компанія стали власниками лісу, який за законодавством не міг бути приватизований. Але значна частина ділянок знаходить одночасно в прибережній захисній смузі Канівського водосховища. А землі у прибережній захисній смузі можуть перебувати виключно у державній чи комунальній власності.
Наприклад, особисто Олександр Косован є власником ділянки соснового лісу з кадастровим номером 3223388200:02:015:0009 площею близько 1.5 га, що здебільшого знаходиться в межах прибережної захисної смуги і по документах відведена для садівництва.
Ще одна приватна ділянка лісу ТОВ «Макпау Проперті Менеджмент» (3223388200:02:015:0018, 1.2 га) – майже повністю у межах прибережної захисної смуги і на папері для ведення особистого селянського господарства. Навіть ділянка 3223388200:02:015:0030, яку суд відмовився повернути у державну власність, частково знаходиться у межах прибережної захисної смуги. Але про це чомусь немає жодної згадки у рішеннях судів.
До речі, після того, як на захист Олександра Косована стали політичні діячі рівня віцепрем'єра Михайла Федорова та голови фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії, прокуратура перестала виконувати свої обов’язки і більше не намагається повернути державі навіть ділянки в межах прибережної захисної смуги, хоча по такій землі є всі потрібні для цього правові позиції Верховного Суду.
Незаконне будівництво зі службовим підробленням документів
Не обійшлося і без інших порушень. На фото нижче – будівля для відпочинку чималої площі з басейном (загалом близько 1400 м.кв.). Але за документами (будівля 1 та будівля 2) – це будівля сільськогосподарського призначення «надвірна будівля з пожежним резервуаром».
Чому така дивна назва і навіщо махінації? Бо вона побудована на орендованій комунальній ділянці для сінокосіння та випасу худоби. І то не повністю – якщо вірити кадастровій карті, то це самобуд не лише внаслідок маніпуляцій із типом будівлі – вона частково розташована на самозахваті землі. І все це – у межах прибережної захисної смуги, де будувати взагалі заборонено навіть сільськогосподарські споруди.
Тобто, окрім незаконного засипання піском частини акваторії Канівського водосховища, компанія Косована пішла на самовільне будівництво в межах прибережної захисної смуги та ще і землю захопила. Когось дивує, що екологічна прокуратура після всього цього відкрила кримінальне провадження проти «чесного» бізнесмена?
План: легалізувати заднім числом
Мова не йде про якісь помилки забудовника-новачка, який просто не знає законодавства і не може собі дозволити найняти досвідчених юристів. Олександр Косован сам з часом визнав, що домовився з сільським керівництвом про врахування своїх забаганок у новому генплані села Циблі, тож він розраховував на наступну легалізацію всіх зроблених порушень.
Він не жартував – у проєкті нового генплану села закладено проєкт MacPaw. І спеціально під нього, ПЗС водосховища зменшили до 25 м, що кидається в очі у порівнянні зі 100 м поряд. Ніяких пояснень цього у матеріалах проєкту немає – там просто сфальшували схеми існуючого стану зазначивши, що начебто там завжди були ці 25 м. Ось тільки прийняти цей проєкт не встигли – спочатку місцеві вибори, далі пішли кримінальні справи.
Україна – країна безмежних можливостей під будь-які забаганки інвесторів
Як свідчить ця історія, у нас не існує нічого неможливого. Якщо хочете побудувати базу відпочинку у лісі прямо на березі Дніпра, ніякі заборони Земельного та Водного кодексів вас не зможуть зупинити. Алгоритм простий.
По-перше, спокійно скуповуєте крадений у держави ліс у тому числі у межах прибережної захисної смуги.
По-друге, домовляєтесь у сільраді, що вам намалюють у новому генплані чи детальному плані території ПЗС мізерних розмірів, щоб будувати не заважали, і бажане функціональне призначення для колишнього лісу.
По-третє, без жодних дозволів спокійно намиваєте пляжі. Пісок без ліцензій можна тихенько видобувати на місці.
По-четверте, споруджуєте будівлі своєї мрії не переймаючись умовностями містобудівного законодавства, бо все одно вже домовилися у сільраді про наступну легалізацію.
По-п’яте, якщо правоохоронні органи надумають виконувати свою роботу – починаєте публічно звинувачувати їх в корупції і рейдерстві. Головне, робіть це дуже впевнено і постійно заявляйте, що цим Україну дискредитують в очах західних інвесторів.
І замість покарання за правопорушення, ви не лише отримаєте можливість реалізувати свій проєкт-мрію, так ще і Верховна Рада з великою ймовірністю законодавство підправить, щоб знахабніла прокуратура під ногами не плуталась. Для цього і подали законопроєкт 12089, який розглядатимуть у другому читанні.