Порошенко боїться сказати «ні» гібридним друзям
8 жовтня, 2016, 22:59 glavcom.ua
Отже, наші західні гібридні друзі тиснуть на нас з метою схилити до прийняття «Мінського миру».
Чи можемо ми на це йти? Звісно – ні! Чи має Порошенко сказати тверде «ні» нашим гібридним друзям? Звісно – так! Але ми знаємо, що він боїться образити друзів, навіть, якщо вони гібридні. Він просто лякливий і надто дипломатичний у відносинах з гібридними друзями.
Що можна було б зробити? Головним двигуном російської агресії є нафтогазовий експорт. Його потрібно зупинити. Секретар РНБО мав би зініціювати проведення засідання РНБО, яке в підсумку мало би рекомендувати президенту висунути зустрічну умову гібридним друзям. Суть її проста. Поступки з українського боку можуть бути розглянуті тільки у випадку, якщо Захід введе енергетичне ембарго проти Росії, тобто відмовиться від імпорту російських енергоносіїв, заміщаючи їх енергетичними ресурсами з інших джерел. Також відключення Росії від системи міжнародних розрахунків SWIFT. Нагоду для пожорстчення санкцій дала сама Росія своїми діями в Алеппо, виходом з «плутонієвої угоди», втручання в виборчу кампанію в США, втручанням в лівійські справи, погрозами збивати американські ракети над Сирією, з’ясуванням нових подробиць щодо МН17 тощо.
Тому, якби там комусь (типу швайнмаєрів, оландів чи інших шрьодерів) не хотілось би пом’якшення чи зняття санкцій, але доведеться робити інше.
До речі, лузери-політики Заходу, такі як обама з прислугою-нездарами типу кері чи нуланд у США або оланди зі штайнмаєрами в Європі, час яких добігає кінця, тиснуть не тільки на Україну. А тиснуть і на Азербайджан, і на Вірменію – по Карабаху, на Молдову – з тим, щоб вона по суті визнала Придністров’я. Цим лузерам потрібна якась сіюхвилинна перемога, щоб на позитивному акорді завершити свою політичну кар’єру.
Тому, порада керівництву України може бути одна і дуже коротка, з одного слова – ігнорувати! Ігнорувати тиск Заходу, проводжаючи означених лідерів діалогом (в притаманному їм стилі) на пенсію ( а точніше на звалище історії) й зустрічно вимагати адекватних дій Заходу – тотального нафтового ембарго проти Росії.
Що можна було б зробити? Головним двигуном російської агресії є нафтогазовий експорт. Його потрібно зупинити. Секретар РНБО мав би зініціювати проведення засідання РНБО, яке в підсумку мало би рекомендувати президенту висунути зустрічну умову гібридним друзям. Суть її проста. Поступки з українського боку можуть бути розглянуті тільки у випадку, якщо Захід введе енергетичне ембарго проти Росії, тобто відмовиться від імпорту російських енергоносіїв, заміщаючи їх енергетичними ресурсами з інших джерел. Також відключення Росії від системи міжнародних розрахунків SWIFT. Нагоду для пожорстчення санкцій дала сама Росія своїми діями в Алеппо, виходом з «плутонієвої угоди», втручання в виборчу кампанію в США, втручанням в лівійські справи, погрозами збивати американські ракети над Сирією, з’ясуванням нових подробиць щодо МН17 тощо.
Тому, якби там комусь (типу швайнмаєрів, оландів чи інших шрьодерів) не хотілось би пом’якшення чи зняття санкцій, але доведеться робити інше.
До речі, лузери-політики Заходу, такі як обама з прислугою-нездарами типу кері чи нуланд у США або оланди зі штайнмаєрами в Європі, час яких добігає кінця, тиснуть не тільки на Україну. А тиснуть і на Азербайджан, і на Вірменію – по Карабаху, на Молдову – з тим, щоб вона по суті визнала Придністров’я. Цим лузерам потрібна якась сіюхвилинна перемога, щоб на позитивному акорді завершити свою політичну кар’єру.
Тому, порада керівництву України може бути одна і дуже коротка, з одного слова – ігнорувати! Ігнорувати тиск Заходу, проводжаючи означених лідерів діалогом (в притаманному їм стилі) на пенсію ( а точніше на звалище історії) й зустрічно вимагати адекватних дій Заходу – тотального нафтового ембарго проти Росії.