Росія готує операцію з примусу України до миру

Чим небезпечна нова домовленість щодо  «повного та всеосяжного припинення вогню» в рамках ТКГ, якщо вона буде легалізована в міжнародному форматі?

1. Росія де-юре стає посередником в «конфликте на Украине».
2. Москва, Берлін і Париж стають спільниками в урегулювання «conflict in Ukraine». «Нормандський формат» Н4 трансформується в Н3+1, а фактично «три проти одного».
3. Лугандонія суб'єктизується де-факто як сторона «конфликта на Украине».
4. У «ихтамнетов» повна свобода дій через своїх проксіз – ДНР та ЛНР.
5. Збройні сили України паралізуються у своїх діях і перетворюються на гарматне м'ясо для ворога.

Останні тижні в ЗМІ точиться чимало дискусій, який casus belli може створити Росія для проведення масштабної військової операції проти України, що стане легальним прикриттям для її виправдання?

Так ось вона відповідь – саме ці домовленості, якщо вони набудуть чинності як міжнародно-правовий документ, і можуть стати легальним прикриттям для «операции по принуждению к миру». Який привід буде для застосування збройних сил РФ – неважливо, це вже як по ходу зметикують. Для прикладу: десь «раптово» підірветься на міні автомобіль з ОБСЄшниками, ефектно так підірветься – з кишками на деревах. ОБСЄ – в кущі відразу. Далі технологія відпрацьована: провокація проти ЗС України – вогонь у відповідь – звинувачення України у порушенні режиму припинення вогню – звернення Лугандонії  «Россия, помоги!» («Путин, введи войска!») – «миротворча операція» (завершальна фаза війни гібридного типу згідно з «доктриною Герасимова»).

А якщо вогню у відповідь на провокацію з боку ЗСУ не буде, то його буде нескладно організувати і звинуватити українську сторону. У Києві знайдеться яка-небудь чергова Сивоха чи Арахамія, яка буде говорити, що спочатку потрібно розібратися, хто перший стріляв. Ніхто нічого не доведе. Адже розвідку заборонено вести. ОБСЄ чкурнули.

Недаремно ці «домовленості» агентура Москви на Банковій протягує незадовго до «Кавказ – 2020». Поспішають.