Україна має допомогти корінними народам Росії захистити свої мовні та національні права

Виступ на засіданні Верховної Ради, присвяченому 5-тій річниці російської збройної агресії проти України

Дорогі українці! Дорогі воїни! Дорогі глядачі – ті, які знаходяться на окупованих територіях, ті які знаходяться у світі, а це понад 20 мільйонів українців! Дорогі наші іноземні гості!

Насправді це велика сьогодні честь і велика Божа благодать бути тут, у незалежній Україні, і підбивати підсумки того, як Україна змогла дати відсіч російській агресії.

Тут є багато іноземних гостей. Зокрема, Малгожата Госєвська, яка приїхала з Польщі і разом з іншими колегами їздила на Схід збирала докази злочинів Російської Федерації.

Я не маю жодного сумніву, що одного дня всі ці злочини якраз і будуть підставою для того, щоб путінський режим і взагалі держава-агресор сплатила Україні борги і більше ніколи не нападала на інші землі.

І тому ми будемо збирати докази і надалі перемагати, як це минулого року зробив український «Ощадбанк», який виграв у Міжнародному суді 1 мільярд 300 мільйонів. І цей величезний напрям засудження російської агресії буде продовжуватися.

П’ять років, здавалося б, дуже багато часу. Але в історичному проміжку це не так багато. Нашій незалежності тільки двадцять сім років, хоча історії нашої державності понад тисячу років.

Революція Гідності дала нам унікальний шанс, і ми ним скористалися. За п’ять років ми побачили: 30 % нашої території – це об’єднані територіальні громади, які отримали ресурси і вже зараз залучають інвестиції, взяли відповідальність на себе. Ми здійснили декомунізацію: назавжди канули пам’ятники Леніна і вже немає цього культу комуністичного режиму, ми перейменували вулиці. Ми відроджуємо власну ідентичність: українська музика, українське кіно, – це дуже важливо.

Ми проголосували за закріплення в Конституції повноправного членства України в ЄС і НАТО , але це інструмент. НАТО буде зацікавлене в тому, щоб мати такого сильного партнера, яким вже є Україна – контриб’ютором європейської безпеки.

Поки Росія готується до повномасштабної війни, а Захід не знає, що робити через порушення Росією Договору про ракети середньої і малої дальності, ми їм пропонуємо не допустити «Північний потік-2», не підживлювати Росію фінансово, купуючи енергоносії у Кремля.

Росія готується до того, щоб захопити Білорусь. Ми подивимося, як зараз пройдуть вибори у Молдові, для нас це надзвичайно важливо.

Ми маємо стати прикладом, ми не жертва російської агресії – ми суб’єкт, який пройшов тест на зрілість.

Ми маємо стати прикладом не лише для нас, а солідарності з іншими народами – з народом Білорусі.

Чому я про це кажу? Тому що аншлюс Білорусі Москва готує зараз на очах Європи, на очах світу. І ми маємо сказати своє «ні».

Ми маємо проявити солідарність із корінними народами Російської Федерації, звернути увагу світу і допомогти їм захистити свої мовні, культурні, національні права.

Ми маємо дати надію мислячим росіянам, які прагнуть свободи власної країни, які не хочуть, щоб Росія залишалась в’язницею народів.

У нас велика місія, тому що ми живемо в історичну епоху. Час України в цій епосі настав!

І тільки тоді, усвідомивши, наскільки ми потужна нація, наскільки ми нація пасіонаріїв, ми перестанемо скиглити і ми нарешті зрозуміємо, що Бог дав нам цю святу землю, цей другий Єрусалим, особливо після здобуття Томосу. Ми ще не сказали своє слово у світовому православ’ї після того, як отримали духовну незалежність.

Я б хотіла сказати, що у ХХІ сторіччі Україна має надважливу місію і закликати громадян вірити в себе, дякувати Богові, пам’ятати про тих, кого немає з нами, але вони моляться.

І тому ми дякуємо Богу, молимося за всіх тих, хто віддав своє життя. Ми дякуємо солдатам, які стоять на фронті. Дякуємо їхнім родинам. Ми знаємо, що таке чекати і переживати, повернеться чи ні. І ми хотіли побажати українському Парламенту, Президенту, Уряду працювати, як одна національна збірна, бо тільки так ми непереможні.

Слава Україні!