Як у 2014-му не відбувся штурм Лаври
«Якби була можливість повернути той вечір... діяв би інакше!»
Ніколи не забуду вечір кінця лютого.
День-два після втечі Януковича.
Мережами пішла гуляти інформація: монахи Києво-Печерської Лаври готують до вивозу в Росію святині та церковні скарби. Зібрався мерщій на Печерськ.
Спочатку людей було кілька десятків. Міліції - кілька чоловік.
Монахи, закривши ворота, почали бити в набат. Хоча, ніякого напливу захисників РПЦ не спостерігалось.
Почали підходити люди з Майдану. Натовп потроху зростав.
Хтось сказав:
- Є й інші виходи, через які вони можуть чкурнути!
Організувались групи патрулювання та перекрили всі входи-виходи. З‘явився чоловік в рясі й почав закликати до штурму Лаври.
Я був разом з Олександр Рудоманов (LB) і Сашко теж має пам‘ятати той вечір.
Напруга серед людей зростала: почали обговорювати сценарії майбутнього штурму...
Але, щось в мене всередині клацнуло:
- Не треба ніякого штурму! Нам ще тільки релігійних чвар не вистачає!
Домовились з правоохоронцями: разом з ними піти і перевірити що відбувається всередині Лаври.
Через деякий час повернулись «делегати»: ніякого двіжу на території не бачили.
Набат продовжував свій заклик.
Домовились: монахи припиняють свій дзвін серед ночі; ніхто штурмувати Лавру не буде; патрулі перекриють всі входи-виходи разом з міліцією.
Так і зробили...
Зараз я повністю поділяю тезу В'ятровича:
- Ворога треба добивати. А ми не добили...
Якби була можливість повернути той вечір... діяв би інакше!