Європейці все менше вірять у російські фейки. І ось чому
Головна мета ворожої дезінформації – залякати українське суспільство
Щодня російські пропагандисти, і оком не моргнувши, продукують десятки фейкових новин про те, як страшно жити в Україні. Це неабияке навантаження на людину з нестійкою психікою, особливо, якщо вона позбавлена альтернативних джерел інформування.
Загалом, за даними моніторингу української незалежної аналітичної платформи VoxCheck, лише для дискредитації галузі медицини Росія останніми роками запустила 91 фейк. Представляти медичну реформу у викривленому світлі – одна з популярних тем російської пропаганди про Україну. Мета її наративів – з одного боку, посіяти паніку серед українського населення, а з іншого – поширити негативний образ України на міжнародній арені й підірвати довіру іноземних партнерів до нашої держави.
Фактчекери (люди, які перевіряють достовірність фактів) аналітичної платформи VoxCheck, збираючи такі нісенітниці, виявляють джерела їхнього походження, розповсюджувачів недостовірної інформації, а також спростовують фейки на основі реальних фактів. На днях вони із залученням фахівців державних структур та медичної спільноти провели онлайн-презентацію оновленої бази медичних фейків «Detox від пропаганди» для представників ЗМІ і розповіли про нюанси своєї роботи, пише «Телеграф».
Оновлена база, за словами старша аналітикині проєкту Валерії Степанюк, стала набагато простішою й інформативнішою: у ній простіша функція завантаження, краща навігація по контенту, з’явилися інтерактивні візуалізації, і ній відображені усі джерела, які поширили ту чи іншу фейкову новину. До того ж, вона доступна трьома мовами: українською, англійською і російською.
Робота фактчекерів полягає у виявленні дезінформації у відкритих джерелах і її спростуванні на основі реальних фактів. Аналітик VoxChеck Кирило Перевощиков зауважив, що реагувати на кожне пропагандистське вкидання контрпродуктивно, тому при аналізі інформації, яка береться з відкритих джерел, звертається увага на ті, які становлять найбільшу загрозу і які повторюються найчастіше. У переліку найпопулярніших наративів російських пропагандистів – «діяльність» хімічно-біологічних лабораторій, медичні досліди над українцями, створення Україною загроз хімічних атак як на фронті, так і в тилу, погроза біологічною зброєю з боку України та інші:
- З початком широкомасштабної війни додались такі теми, як діяльність чорних трансплантологів у сірих зонах, які начебто пускають на органи поранених військових і хворих цивільних й відправляють їх на європейський ринок;
- поставка з Америки зараженої донорської крові для поранених воїнів ЗСУ;
- створення українською владою спільно з європейськими партнерами штучного голоду у світі;
- провокації українців на Запорізькій атомній станції;
- виготовлення в спеціальних лабораторіях бойових наркотиків для ЗСУ, які начебто саме вище командування доставляє на фронт.
Наразі Росія намагається закріпити думку, що з вигаданих нею українських біолабораторій може статися витік вірусів. Активно поширюються фейки також про те, що Україною керує Європа, а НАТО нашпиговує нас зброєю, і це призведе до негативних наслідків, аж до відторгнення наших західних територій. Тому дуже актуально писати і говорити правду про взаємодію України із західноєвропейськими державами, про те, що означає для нас рух до НАТО.
Найнебезпечніші й доволі складні фейки для перевірки, насамперед, ті, які супроводжуються скріншотами, відео, підробленими документами чи дають посилання на авторитетні (або й не дуже) українські та зарубіжні видання, на псевдовчених тощо.
«Російські дезінформатори використовують ілюстративний матеріал безвідносно до конкретної ситуації, але вони візуально запам’ятовуються й викликають у певної частини споживачів інформації довіру. Але кремлівські пропагандисти, підроблюючи офіційні документи, часто допускають помилки в текстах, які помічають фактчекери і спростовують ці фейки», – говорить Кирило Перевощиков.
У 74 відсотках фейки запускаються через соціальні мережі, і це триватиме далі. До 2022 року їх продукували ще й опозиційні депутати парламенту, зокрема, з фракції ОПЗЖ, партії «Батьківщина», а також позафракційні, які розповідали про негативні наслідки медичної реформи. При цьому адаптували свої версії нібито під незалежний огляд, загострюючи увагу на тому, що піклуються про безпеку народу.
Найчастіше дезінформацію за чисту монету сприймають представники консервативної аудиторії, яка, за прогнозами факчекерів, буде зменшуватися в міру просування України до Євросоюзу.
Як ще можна протистояти ворожій пропаганді? Аналітична платформа VoxCheck у рамках протидії фейкам тісно співпрацює з «Метою» – американською транснаціональною холдинговою компанією – у фейсбук та інстаграм. Тож коли на починає циркулювати дезінформація на будь-які теми, фактчекери, по-перше, спростовують брехню, по-друге, обмежують функцію поширення недостовірної інформації.
«Дезінформація не шкодить фізичному здоров’ю людини, але шкодить ментальному, – наголошує керівниця проєкту VoxChеck Cвітлана Сліпченко. – Адже між ментальним і фізичним існує тісний зв'язок. Бо якщо людина, повіривши фейку, починає лікуватися від ковіду часником і цибулею, то вона стає гарною мішенню для вірусу й поширює його серед інших. Теж саме відбувається, коли людина повірила псевдовченим й відмовилися від щеплення проти коронавірусу. Тобто, це все ланцюжки однієї реакції, і це реальна шкода дезінформації, яку ми спростовуємо».