День Європи: які корисні та шкідливі закони приймав парламент?

9 травня Україна вже вдруге відзначає День Європи разом із країнами ЄС. Це політичний вибір, який Верховна Рада має підкріплювати цілком реальними законодавчими ініціативами. 

До Дня Європи громадська ініціатива «Голка» зібрала перелік корисних і шкідливих законів та законопроєктів, які стали знаковими на шляху до Євроінтеграції або ж викликали критику громадянського суспільства, Єврокомісії, Європарламенту та Ради Європи.

Найбільш скандальними виявилися ті закони, які громадяни вимагали ветувати, збираючи голоси під петиціями або виходячи у війну на протести. Мова про скандальну спробу ліквідації незалежності антикорупційних органів НАБУ і САП. Такі дії Верховної Ради вдалося зупинити завдяки позиції громадського сектору, вуличним протестам з картонками та критичним відгукам Єврокомісії. Руслан Стефанчук, який наразі в авральному режимі просуває Цивільний кодекс, передав закон щодо ліквідації незалежності антикорупційних органів на підпис Володимиру Зеленському настільки блискавично, що громадяни навіть не встигли зареєструвати петицію з вимогою вето. 

«Закон Ігоря Мазепи» – проєкт народного депутата Ігоря Фріса («Слуга народу») з неофіційної групи Коломойського теж викликав шквал критики. За 11 днів громадяни зібрали голоси під петицією до президента з вимогою ветувати проєкт. Але Зеленський на це не зважив. Міжнародні партнери назвали цей проєкт легалізацією краденого. Про ризики такого рішення парламенту згадали і в звіті Єврокомісії і в резолюції Європарламенту. Наразі завдяки судовій практиці Верховного Суду частково ризики законопроєкту вдається мінімізувати. Більше того, Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного суду, щоб там перевірили, чи не порушує «закон Ігоря Мазепи» Конституцію України.

Загалом петиції з вимогою вето стали одним з інструментів, аби блокувати шкідливі законодавчі ініціативи.

З огляду на те, що реєстрація петицій вимагає досить багато часу – інколи їх просто місяцями не реєструють, а кількість днів на вето обмежена Конституцією, то громадяни навчилися подавати петиції з вимогою вето за кілька днів до того, як Верховна Рада розгляне шкідливий законопроєкт, аби петиція вчасно з’явилася на сайті Офісу президента.

Так було з вимогою ветувати скандальну містобудівну реформу, ключовою авторкою та лобісткою якої була Олена Шуляк (проєкт 5655). Цю законодавчу ініціативу розкритикувала низка громадських організацій, Асоціація міст України, Національна спілка архітекторів України, журналісти, зокрема видання «Дзеркало тижня» підготувало низку критичних публікацій. 

Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціативи висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали «Голки» зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів. У день прийняття закону 5655 у другому читанні, громадяни зібрали одразу ж необхідну кількість голосів під петицією до Володимира Зеленського із вимогою ветувати закон. 

Президент на петицію не відповів, але законопроєкт таки не підписав і наголосив, що це був його особистий вибір.  

Втім, окрім шкідливих для євроінтеграції законів, Верховна Рада приймала низку законодавчих ініціатив, які отримали схвальну оцінку з боку громадянського суспільства України і наші міжнародні партнери. 

Так, Рада Європи підтримала законодавчу ініціативу Верховної Ради про відкритість роботи комітетів парламенту (№11321). Втім президент майже рік не підписував цей закон попри заклики громадських організацій. 

Але станом на 2026 рік журналісти вже шість років не мають доступу до кулуарів та ложі преси парламенту, що негативно впливає на розвиток парламентської журналістики і суттєво послаблює контроль з боку медіа та громадських організацій за роботою законодавчої гілки влади. Саме тому вкрай важливо відкрити доступ до кулуарів Верховної Ради для медіа для початку хоча б за ротаційним принципом.

Один із вкрай важливих законів у сфері захисту довкілля на євроінтеграційному шляху став закон «Про основні засади державної кліматичної політики» (№11310). Під час голосування утрималася лише фракція «Батьківщина». 

Варто зазначити, що прийняти такі важливі для захисту довкілля законодавчі ініціативи була змога ще до початку повномасштабного вторгнення, але у 2021 році голосів для проведення таких важливих законопроєктів забракло.

Якщо ж говорити про важливі євроінтеграційні закони, які чекають на рішення Верховної Ради роками, то в контексті захисту довкілля не можна не згадати законопроєкт «Про смарагдову мережу» та законопроєкт «Про державний екологічний контроль».