Ототожнення адвоката з клієнтом. Чому президент не повинен підписувати проєкт 12320 попри заклики деяких адвокатів

Притягнути до відповідальності можна буде кожного українця, який скаже фразу «Сердюк був адвокатом Віктора Януковича» чи «Шевчук був адвокатом Іллі Киви». Це передбачає законодавча ініціатива, яку ще влітку підтримав парламент (12320, результати поіменного голосування). Але її наразі не підписав президент.

Громадські організації та засоби масової інформації провели флешмоб і закликали президента й надалі не підписувати цей документ. А міжнародні партнери у відповідь на звернення голови комітету з питань свободи слова Олександра Юрчишина («Голос») зазначили, що у разі підписання такий закон матиме «охолоджувальний ефект» для свободи слова. 

Це цілком закономірно, що якщо ввести адміністративну відповідальність і штрафи за те, що громадяни озвучують факти, то кожен буде думати над тим, чи хотів би він опинитися в суді й сплатити штраф за те, що повідомив суспільству… факт.

Навіть  представник Офісу президента Віктор Дубовик, який очолює Директорат з питань правової політики, розуміє ризики, бо закон виписаний неякісно. Дубовик акцентував увагу на тому, що має бути баланс між захистом прав адвокатів та свободою слова: «У мене як у правника перше зауваження у контексті правової визначеності. Має бути чітке визначення, що таке ототожнення. Зараз, згідно з текстом законопроєкту, будь-яке ототожнення – це можливість притягнути будь-кого до відповідальності. Так само є питання до того, чи мав активіст чи журналіст умисел. Давайте подивимося на ситуацію з точки зору геополітичного контексту: якщо адвокат Трампа Джуліані захоче позиватися до українського медіа за те, що його згадали як адвоката Трампа, то відповідно логіці та духу законопоєкту він зможе це зробити. Тому треба виписувати дуже чітко норми, щоб ми не вдавалися до абсурду, бо ще раз наголошую, до відповідальності притягнути так можна будь-кого».

Адвокат Іллі Киви Олексій Шевчук вже називає себе автором законопроєкту, який подав обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ народний депутат Григорій Мамка. Шевчук – не просто адвокат. Він – спікер Національної асоціації адвокатів України, яку очолює соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова. Але і це ще не все. Шевчук балотувався до Київради і в Facebook ставить на рекламу свої дописи саме для мешканців Оболоні.

Тобто Шевчук – політик, і цим законом намагається зробити так, щоб не можна було нагадувати киянам про факти з його біографії, які могли б негативно позначитися на результатах виборів.

Для розуміння в Київраді зараз є депутат, який був адвокатом Медведчука – Ігор Кириленко (обраний від забороненої партії ОПЗЖ). На наступних виборах він може піти від нового проєкту з невідомою назвою, як це часто буває перед виборами. І кияни, які обирають владу міста, мають право знати, хто балотується і хто представляє їхні інтереси. Але от законодавча ініціатива 12320 зробить так, що повідомити факт про те, що він був адвокатом Медведчука без наслідків буде неможливо.

Коли ми говоримо про таких осіб, як Шевчук, то мова не про їхню роботу в залі суду. На цій світлині ви бачите Шевчука не в ролі адвоката, який представляє клієнта Іллю Киву, а на етері. І позаду триває опитування глядачів, яке судової справи Киви не стосується: «Ваше отношеніє к ніщім». Це не що інше, як формування інформаційного поля, яке не має відношення до захисту клієнта у залі суду.

Безумовно, право на захист має мати кожен. Хоча тут варто додати, що адвокат обирає собі клієнтів сам. Правила адвокатської етики це дозволяють зробити. 

Юридична фірма Aver Lex, яка представляла інтереси Януковича, позиціонує себе як юридичний бутик, де працюють «фахівці з комунікацій». Справа в тому, що адвокат Януковича Сердюк допомагав конструювати інформаційне поле під Януковича, як політика. Мовляв, Янукович поверне мир на Донбас. Це точно не робота адвоката в залі суду. Це те, що роблять політтехнологи.

І таке позиціонування юридичної фірми доводить, що клієнтам можуть надавати послуги з «відбілювання». Звісно, що це опція, яка може додатково і непогано оплачуватися у «юридичному бутику». 

Але законопроєкт 12320 – це не єдина загроза. З огляду та те, що клієнтів, які були в часи Партії регіонів, суттєво поменшало, «фахівці з комунікацій» вигадали новий вид бізнесу. Заснували нещодавно Національну асоціацію лобістів України. Її очолив вже згаданий Шевчук і є там адвокати з Aver Lex. 

І з огляду на те, що Шевчук через нардепра, який пройшов від ОПЗЖ, вже пролобіював шкідливий законопроєкт 12320, то далі ця новоспечена асоціація може просувати такі ж шкідливі зміни до законодавства, які будуть загрожувати нашим свободам.

Наприклад, під час одного публічного заходу, Шевчук наголосив, що журналісти мали б мати виключно профільну освіту і бідкався, що нема однієї організації, яка б мала вплив на журналістську спільноту. Регіональні медіа він назвав образно «Лани Крижополя».

Важливо розуміти, що в часи Андрія Портнова, уже покійного, законом зацементували монополію в адвокатурі і в Україні діє єдина Національна асоціація адвокатів України. Адвокат може бути в Україні адвокатом лише за умови членства в асоціації. А це перетворює адвокатів, по суті, на кріпаків, бо вони не можуть бунтувати. Будь-який бунт проти керівництва може завершитися втратою свідоцтва – а це втрата права на професію.

Так понад 12 років керівництво адвокатури, соратники Медведчука, контролюють і мають вплив на частину системи правосуддя. Таку ж монополію вони прагнуть нав’язати журналістам.

Тому президент не має підписувати скандальний проєкт 12320. А Верховна Рада нарешті має виконати рекомендації, які два роки тому написала у своєму звіті Єврокомісія. Треба реформувати адвокатуру – демонополізувати те, що монополізували за Януковича, мета якого була підірвати державність, а значить – і систему правосуддя, до якої входить адвокатура. І відповідальний за це комітет з питань правої політики, який очолює Денис Маслов («Слуга народу»).